Корпоративні облігації в Україні: тенденції й успішні кейси

Протягом січня­липня цього року Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала 82 випуски облігацій підприємств в Україні на загальну суму 7,45 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020­го цей показник зменшився на 20,9 млрд грн. Яким наразі є сегмент корпоративних облігацій і чого від нього чекати найближчим часом, Banker.ua дізнався в експертів.

Анна Нагребельна, спеціально для Banker.ua

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Недовіра з боку інвесторів і конкуренція з ОВДП

Експерти одностайні в думці про те, що сегмент корпоративних облігацій у країні практично не розвинений. Як зазначила Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків України (НАБУ), він інтенсивно розвивався у 2000-х роках. Проте криза 2008-го спричинила масові дефолти емітентів облігацій: деякі з них протягом одного кварталу перетворювались із «інвестиційних» (з найвищими кредитними рейтингами) на банкрутів без майна й адреси.

«Ця криза наочно продемонструвала, наскільки незахищеними в Україні є інвестори в корпоративні облігації, з урахуванням місцевих ділових звичаїв. Відтоді профільне законодавство зазнало істотних змін, зокрема спрямованих на захист прав інвесторів. Проте в українських реаліях захист цих прав, як і раніше, є непростою справою», — пояснює пані Олена.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Іншою причиною фахівці називають конкуренцію з боку облігацій внутрішніх державних позик за рахунок можливості рефінансування в НБУ.

«Ринок на 98% складається з ОВДП. В 2021 році тенденція поступово змінюється, але ставки розміщення на рівні 15-19% річних не влаштовують першокласних позичальників, які мають можливість отримати кредит у банках за значно нижчою ціною», — зазначає Антон Болдирєв, директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку.

Незважаючи на чинники, які заважають повноцінно розвиватися сегменту корпоративних облігацій, певний інтерес у приватних інвесторів цей інструмент все ж викликає. За словами Антона Коваленка, директора департаменту казначейства та фінансових інститутів ОТП Банку, приватний інвестор шукає більшу дохідність і готовий приймати більші ризики. «Останнім часом премія до суверенної кривої за такими інструментами була в діапазоні 7-8%», — уточнює експерт.

Олег Вдович, керівник напрямку з управління цінними паперами Департаменту операцій на фондовому ринку АТ «ТАСКОМБАНК» також стверджує, що інвестори, отримавши досвід роботи з ОВДП, мають апетит до нових інструментів з більш високим ризиком, але і з більш високою прибутковістю. Тому ринок корпоративних боргових інструментів починає нарощувати своє зростання.

Сектори економіки, в яких наразі випускають облігації в Україні, різні, власне, як і причини, що спонукають до цього. Зокрема, фахівці виділяють:

– довгострокове планування або залучення коштів для нових проєктів;

– угоди злиття та поглинання;

– поповнення оборотних коштів;

– поповнення фінансових ресурсів;

– вплив на розмір премії за ОВДП;

– створення позитивного іміджу компанії у вигляді досвіду успішного розміщення, обслуговування та погашення локальних корпоративних облігацій — задля виходу на міжнародний ринок запозичень.

Особливості випуску облігацій

Залежно від готовності емітента до випуску облігацій, на це може знадобитися від 1,5 до 6 місяців. На успішність процедури впливає низка факторів: публічність компанії та готовність спілкуватися з інвесторами; прозорість ведення бізнесу, зокрема в частині структури власності й отримання прибутку; підготовлені аудиторський висновок і фінансова звітність; наявність кредитного рейтингу інвестиційного рівня; обмеження в статутних документах, що впливає на ухвалення рішень про емісію тощо.

«Розміщення корпоративних облігацій призводить до підвищеної уваги до компанії, тому насамперед, потрібно забезпечити безумовне та своєчасне виконання взятих на себе зобов’язань», — наголошує Антон Болдирєв.

Для вибору емітента облігацій як інструменту інвестування клієнту необхідно провести фундаментальний аналіз компанії і досліджувати його репутаційну історію, вважає Олег Вдович із ТАСКОМБАНКУ.

«Аналіз передбачає оцінку фінансової звітності та кредитного потенціалу. Якщо з фінансовими показниками у компанії все добре, і репутації клієнта-позичальника теж можна довіряти, наступним етапом оцінки буде ринковий ризик, рівень ліквідності інструменту, термін погашення і ставка прибутковості, яка повинна бути з прийнятною премією до більш надійних інструментів, таких як ОВДП», — стверджує експерт.

Крім безпосередньої підготовки рішення про розміщення чи проспекту, реєстрації в НКЦПФР і на біржах, інших дій з адміністрування випуску, експерти радять особливу увагу приділити збору заявок потенційних покупців.

«До нас почали набагато частіше звертатись, коли побачили суто ринковий випуск облігацій «Альфа-Лізингу» об’ємом 300 млн грн і строком на 5 років. Більшість маленьких випусків по 100 млн грн важко назвати ринковими, оскільки часто більша частина випуску поверталась на рахунок емітента і не знаходила кінцевого покупця», — розповідає Тетяна Попович, директор з ринків капіталу Альфа-Банку Україна.

Серед ризиків, які можуть очікувати на емітентів корпоративних облігацій, фахівці виділяють різницю в ринкових ставках, передбачених проспектом емісії, і наявних на момент розміщення, оскільки випуск цінних паперів займає певний час. Також початок розміщення може збігатися з виходом на ринок більш привабливого інструменту.

«У деяких випадках це призводить до того, що випуск корпоративних облігацій не відбувається й анулюється. Залучення досвідчених андеррайтерів зазвичай дозволяє мінімізувати вірогідність виникнення таких ситуацій», — пояснює директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку.

Крім того, корпоративні випуски здебільшого є незабезпеченими, відповідно, в разі ліквідації емітента інвестор може й не отримати свої кошти. Щоб цього уникнути, Тетяна Попович радить за можливості отримати додаткові гарантії від інших компаній чи кінцевих бенефіціарів або прописані процедури крос-дефолту з іншими компаніями з групи емітента.

Кейси компаній-емітентів

На запит Banker.ua відповіли кілька компаній, які використовують корпоративні облігації в своїй діяльності. Їхні представники поділилися досвідом розміщення облігацій і розповіли, наскільки успішним вважають цей інструмент.

ТОВ «ІЛТА» допомагав банк-партнер

За словами Василя Войтюка, фінансового директора ТОВ «ІЛТА» (офіційний дилер автомобілів Peugeot, Citroen і преміум-бренду групи Stellantis — DS Automobiles), лізинговий напрямок потребує значного обсягу оборотного капіталу. І щоб отримати додаткові кошти, компанія обирала класичні варіанти коротко- та середньострокових кредитів, але також шукала можливість для диверсифікації.

Свій довгостроковий кредитний рейтинг «ІЛТА» почала відслідковувати з серпня 2018 року, уклавши угоду з Агентством «Кредит-Рейтинг», яке надає послуги з визначення незалежних рейтингових оцінок кредитоспроможності суб’єктів господарювання та органів місцевого самоврядування за Національною рейтинговою шкалою.

«Важливо було зрозуміти, як нас оцінюватиме потенційний інвестор, тому uaA з прогнозом «стабільний» дав нам впевненість, що ми можемо розглядати варіант з випуском корпоративних облігацій. Облігації давали нам можливість відмовитися від частини значних витрат і спростити адміністративні процеси, пов’язані з отриманням кредитів: оцінка предметів застави, обтяження, регулярні огляди банками заставного майна, витрати на нотаріальне посвідчення договорів. Також ми змогли знизити вартість запозичень через альтернативний канал отримання фінансування», — пояснює Василь Войтюк у коментарі Banker.ua.

Після підтвердження рейтингу в наступному періоді (оновлення двічі на рік), компанія вирішила, що до випуску облігацій (це для неї перший досвід) залучить партнера — АТ «ТАСКОМБАНК». У вересні 2019 року отримала рейтинг боргового інструменту майбутнього випуску на рівні uaA+ із прогнозом стабільний, і це стало точкою відліку безпосереднього розміщення. Весь процес, крім пошуку інвесторів, організовував банк. Процедура закритого розміщення зайняла близько трьох місяців. 3 грудня 2019 року компанії було надано тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску, а 16 грудня закрила технічне розміщення й отримала постійний сертифікат. До кінця 2019-го 57% усієї емісії «ІЛТА» продала кінцевим власникам і ще 43% розпродала за 9 місяців 2020 року. Загальний об’єм емісії склав 50 млн грн.

У вересні 2019 року, коли компанія планувала випуск, ставку закладала у 18% ( при цьому кредитувалася під 19-22%). Протягом року, на фоні зниження облікової ставки, купон був знижений до 14,5% (наступний перегляд ставки було здійснено в листопаді 2021 року). На сьогодні 76% випуску викупили компанії, з якими «ІЛТА» співпрацює зі страхування авто­транспорту, 12% — компанія з управління активами, ще 12% — інші власники.

«Це дало нам можливість закрити потребу у гривневому ресурсі, відповідно додаткової емісії проводити не плануємо. Ближче до закінчення строку обігу, у листопаді 2024 року, будемо приймати рішення про новий випуск. Під час продажу облігацій стикалися з недовірою до цього інструменту. Частина інвесторів або нічого не знала про облігації, або мала негативний досвід у минулому. Зі свого боку ми зробили все, щоб заспокоїти їх: провели рейтингування й аудит нашої діяльності, включили цінні папери в біржовий список ПФТС», — додав фінансовий директор ТОВ «ІЛТА».

CardService розміщувала  облігації самостійно

Дмитро Богодухов, засновник CardService (спеціалізується на обслуговуванні програм кредитування фізичних осіб за технологією private label credit cards), розповів Banker.ua про здійснення випуску облігацій для кількох компаній групи — CardService, CreditService, FastFinance, BizFinance. Загальний обсяг зареєстрованої облігаційної програми на сьогодні становить 97,5 млн грн.

«Випуск облігацій — найбільш прийнятний і зручний інструмент для фінансових компаній. Залучати банківські кредити неможливо, оскільки немає прийнятної для банку застави, а залучення депозитів фінкомпаніями в Україні взагалі заборонено. Відповідно, залишаються тільки облігації як спосіб залучення коштів для фінансування нашої діяльності. Інвестори при цьому отримують можливість заробляти непогану доходність, при цьому все відбувається офіційно, «по-білому», і на це вже є попит в Україні», — пояснив Дмитро Богодухов.

Реєстрація випуску в CardService зайняла близько двох місяців, з урахуванням часу на реєстрацію емісії та звіту про первинне розміщення. Розміщення облігацій компанія здійснювала самостійно, оскільки в неї вже є напрацьована база інвесторів.

«Хоча слід зазначити, що деякі брокери, з якими ми співпрацюємо, вже також пропонують своїм клієнтам купувати наші облігації для їхніх інвестиційних портфелів», — уточнив директор компанії.

Перший випуск облігацій компанії прийшовся на 2019 рік, тому на сьогодні вона вже має тривалий досвід роботи на фондовому ринку.

«Залучені кошти дозволили в декілька разів збільшити обсяги кредитних і лізингових портфелів. Облігаційні програми компаній групи будуть продовжуватись і надалі — ми плануємо щорічно випускати по дві серії облігацій кожної з компаній групи», — поділився планами Дмитро Богодухов.

Головною складністю при розміщенні облігацій експерт називає новизну інструменту для інвестора і, відповідно, відсутність знань і досвіду щодо корпоративних облігацій. Необхідно було детально пояснювати, як відбуваються придбання, виплата купонного доходу.

«Рівень ставок доходності, який при цьому необхідно запропонувати інвестору, ще залишається доволі високим. А в часи, коли ставки за ОВДП були на рівні 16-18% річних, конкурувати з державою було вкрай складно, тим більше, що доходи за ОВДП звільнені від оподаткування. Останнім часом намітилась тенденція до зниження ставок, і це підштовхне до виходу на ринок нових емітентів», — додав директор CardService.

Перспективи  для корпоративних облігацій в Україні

За словами Олени Коробкової, у НАБУ не очікують на бурхливе зростання ринку корпоративних облігацій найближчим часом, принаймні поки вплив негативних чинників не буде послаблений. Разом із тим, ймовірною є активізація окремих суб-сегментів цього ринку, наприклад, пов’язаних із «зеленим» фінансуванням.

«Оскільки корпоративні облігації — інструмент публічного боргу, він швидко реагує на кризові явища в економіці, інвестори повністю залежать від фінансового стану емітентів та їхньої спроможності обслуговувати власні боргові зобов’язання, конкуренція з ринком ОВДП поки що не на користь корпоративних облігацій. Тільки шляхом підвищення компетентності та відповідальності емітентів, а також створення умов для покращення їхнього фінансового стану можна задовольнити потребу інвесторів у високоякісних корпоративних цінних паперах», — переконаний Антон Болдирєв.

Водночас Антон Коваленко говорить про потенціал корпоративних облігацій: «Якщо раніше банки не були готові розглядати їх як предмет інвестування, то за останній рік навіть виникла невелика конкуренція серед банків за такими випусками. Інструмент стане повноцінним лише за наявності вторинного ринку. На мою думку, це буде можливе тільки після позитивного трек-рекорду за недавніми випусками. Ймовірно, після цього банки розглядатимуть ці інструменти як відповідні для РЕПО операцій, що дасть поштовх вторинному ринку цих паперів».

У ТАСКОМБАНКУ теж з оптимізмом дивляться на майбутнє ринку облігацій і на фактори, які впливають на поліпшення/погіршення ситуації: «Облігації — невід’ємна частина фінансового ринку, отже, на ринок корпоративних облігацій будуть впливати ті ж фактори, які впливатимуть на ринок ОВДП. Важливо розуміти, що будь-який ризик потрібно оцінювати адекватною цьому ризику процентною ставкою прибутковості, і після цього приймати розумне рішення про інвестування», — вважаєОлег Вдович, керівник напрямку з управління цінними паперами ТАСКОМБАНКУ.

Про поступове підвищення інтересу та лімітів на корпоративні облігації говорять і в Альфа-Банку, оскільки це забезпечує більшу дохідність, ніж купівля ОВДП. А серед головних драйверів для сегменту корпоративних облігацій експерт називає очікування запуску так званого другого рівня пенсійної системи, який передбачає обов’язкове відрахування до накопичувальних фондів. Частина з цих коштів (ідеться про мільярди доларів) буде інвестована саме в корпоративні облігації.

«За нашими оцінками, запуск можливий уже в 2023 році. Водночас Кабмін активно транслює повідомлення про те, що не варто сподіватись на солідарну пенсійну систему для людей, молодших за 35-40 років, тобто і третій рівень із добровільним відрахуванням до недержавних пенсійних фондів буде показувати різке зростання найближчими роками. Тому ми вважаємо, що якщо компанії в горизонті 2-5 років хочуть залучати довгі та відносно дешеві кошти від НПФ, їм варто вже сьогодні починати опрацьовувати питання випуску корпоративних бондів. Цей процес невідворотний», — резюмує директор з ринків капіталу Альфа-Банку Україна.