Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Крипторегулювання України та підготовка до MiCA: як ринок цифрових активів інтегрується до Європи
Україна входить до числа найбільш активних криптовалютних ринків світу. За даними аналітичної компанії Chainalysis, у попередні роки країна неодноразово потрапляла до першої десятки глобального рейтингу за рівнем використання криптовалют населенням. Особливо помітною роль цифрових активів стала після початку повномасштабної війни. Через криптовалютні платформи та гаманці, українські державні структури й волонтерські організації залучили десятки мільйонів доларів допомоги від донорів з усього світу. Водночас значна частина ринку продовжувала працювати поза межами чіткого правового поля, що створювало ризики як для інвесторів, так і для держави.
Першу спробу легалізувати галузь Україна зробила ще у 2022 році після ухвалення Закону «Про віртуальні активи». Документ визначив базові правила функціонування крипторинку, однак повноцінно не запрацював через відсутність податкових змін. Фактично країна отримала правову рамку без механізму реалізації. Саме тому криптобіржі, криптогаманці та інші постачальники послуг продовжували працювати в умовах регуляторної невизначеності, а держава не отримувала системних податкових надходжень від сектору, обсяги якого оцінюються в мільярди доларів.

Новий етап розпочався у 2025 році, коли Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д. За документ проголосували 246 народних депутатів. Законопроєкт визначає правовий статус криптоактивів, механізми ліцензування учасників ринку та порядок оподаткування операцій. Запропонована модель передбачає сплату 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору з прибутку від операцій із віртуальними активами, а також спеціальний перехідний режим для легалізації вже наявних криптоактивів.
Що стає головним орієнтиром для українського законодавства?
Ключовою особливістю нового українського підходу є його прив’язка до європейського регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets). Цей документ став першим у світі комплексним наднаціональним крипторегламентом, був ухвалений Європейським Союзом у 2023 році, а повністю набув чинності 30 грудня 2024 року. Це встановлює єдині правила для 27 держав-членів ЄС та охоплює криптобіржі, кастодіальні сервіси, брокерів, емітентів токенів, операторів стейблкоїнів і провайдерів криптогаманців.
Однією з головних цілей MiCA стало усунення регуляторної фрагментації європейського ринку. До появи документа криптокомпаніям доводилося адаптуватися до окремих вимог кожної країни ЄС. Тепер для роботи на всій території Союзу достатньо отримати єдину авторизацію постачальника криптопослуг (CASP). Водночас регламент висуває жорсткі вимоги до прозорості діяльності, захисту клієнтських коштів, управління ризиками та розкриття інформації про криптоактиви. Особливий контроль встановлено щодо стейблкоїнів, емітенти яких повинні підтверджувати наявність резервів і виконувати додаткові вимоги фінансового нагляду.

Для українського бізнесу це питання не лише регулювання, а й доступу до європейського ринку. Після завершення перехідного періоду, який триватиме до липня 2026 року, криптокомпанії без відповідних дозволів не зможуть легально працювати з клієнтами в ЄС. Уже зараз великі міжнародні платформи змушені адаптувати свої продукти до нових правил. Показовим став випадок із Coinbase, яка наприкінці 2024 року почала обмежувати використання стейблкоїнів, що не відповідають вимогам. Це демонструє, наскільки серйозно європейські регулятори підходять до впровадження нових стандартів.
Що зміниться для українського крипторинку після впровадження MiCA
Насамперед зміниться модель роботи криптокомпаній. Якщо сьогодні багато сервісів функціонують за спрощеними процедурами, то після гармонізації з MiCA їм доведеться впроваджувати повноцінні системи комплаєнсу, перевірки клієнтів, управління ризиками та внутрішнього контролю. Для криптобірж це означатиме наближення до стандартів традиційних фінансових установ. Для емітентів токенів — обов’язкову підготовку детальної документації щодо своїх проєктів та механізмів захисту інвесторів.
Додатковим наслідком стане зростання прозорості ринку. За оцінками профільних експертів, значна частина операцій із цифровими активами в Україні досі здійснюється без декларування доходів. Запровадження чітких податкових правил дозволить державі отримати нове джерело надходжень до бюджету, а інвесторам — легально підтверджувати походження своїх коштів. Для міжнародних партнерів це також стане сигналом про зрілість українського фінансового сектору та його готовність працювати за європейськими правилами.

У стратегічному вимірі крипторегулювання стає частиною ширшого процесу євроінтеграції. Якщо законодавство буде остаточно адаптовано, Україна отримає одну з найсучасніших нормативних баз для цифрових активів у Східній Європі. Це створить умови для залучення міжнародних криптокомпаній, розвитку фінтех-сектору та інтеграції українського ринку до єдиного цифрового простору Європейського Союзу. Саме тому підготовка до MiCA сьогодні є не технічним питанням для вузького кола фахівців, а важливим елементом економічної модернізації країни.
Стейблкоїни стають окремою зоною контролю
Однією з найбільш помітних новацій MiCA стало окреме регулювання стейблкоїнів — криптоактивів, курс яких прив’язаний до традиційних валют або інших активів. Саме цей сегмент сьогодні є основою значної частини криптовалютного ринку. За даними CoinMarketCap, сумарна капіталізація найбільших стейблкоїнів перевищує 250 млрд доларів, а абсолютним лідером залишається USDT компанії Tether із капіталізацією понад 150 млрд доларів. Для українських користувачів стейблкоїни давно стали фактичним цифровим аналогом долара, який активно використовується для міжнародних переказів, зберігання коштів та розрахунків між контрагентами.
Саме через масштаб поширення стейблкоїнів європейські регулятори приділили їм особливу увагу. нові вимоги передбачають, що емітенти таких активів повинні забезпечувати наявність достатніх резервів, регулярно розкривати інформацію про структуру забезпечення та підтримувати механізми викупу токенів за номінальною вартістю. Додатковий контроль поширюється на так звані «значущі стейблкоїни», які мають велику кількість користувачів або значні обсяги транзакцій. Нагляд за такими проєктами здійснюватиметься не лише національними регуляторами, а й Європейським банківським управлінням (EBA).

Для України цей напрямок є особливо актуальним. За оцінками учасників ринку, більшість криптовалютних операцій українських користувачів відбувається саме через стейблкоїни, номіновані в доларах США. Після гармонізації українського законодавства з MiCA місцевим постачальникам криптопослуг доведеться враховувати європейські вимоги щодо роботи з такими активами. Це може призвести до поступового витіснення з ринку окремих токенів, які не відповідатимуть стандартам прозорості та фінансової звітності. Після набуття чинності низка бірж у ЄС почала переглядати підтримку окремих стейблкоїнів. Зокрема, Coinbase оголосила про обмеження для деяких токенів, які не відповідали новим вимогам регламенту.
Від анонімності до фінансової прозорості
Ще одним важливим наслідком підготовки до MiCA стане посилення контролю за походженням коштів та ідентифікацією клієнтів. Протягом багатьох років криптовалютний сектор асоціювався з високим рівнем анонімності, однак сучасна міжнародна практика рухається у протилежному напрямку. Паралельно з цим в Європейському Союзі впроваджується так звана Travel Rule, яка зобов’язує постачальників криптопослуг передавати інформацію про відправників та отримувачів цифрових активів під час здійснення транзакцій.
Фактично криптобіржі та криптогаманці дедалі більше наближаються до стандартів, які давно діють у банківському секторі. Компанії повинні впроваджувати процедури KYC (Know Your Customer), перевіряти клієнтів за санкційними списками, моніторити підозрілі операції та повідомляти регуляторів про потенційні випадки відмивання коштів. Для бізнесу це означає додаткові витрати на комплаєнс, однак водночас відкриває можливості для співпраці з великими фінансовими установами та міжнародними інвесторами.

Для українського ринку ця трансформація має особливе значення в контексті європейської інтеграції. Банки, інвестиційні фонди та платіжні компанії ЄС дедалі частіше вимагають від партнерів відповідності міжнародним стандартам фінансового моніторингу. Саме тому імплементація правил MiCA фактично означатиме для українських криптокомпаній перехід до нової моделі роботи, де ключовими конкурентними перевагами стануть не анонімність і швидкість запуску сервісів, а прозорість бізнесу, надійність внутрішніх процедур та довіра з боку клієнтів і регуляторів.