Курча на мільярд: непроста історія розвитку ресторанів KFC

Kentucky Fried Chicken (KFC) — американська мережа ресторанів швидкого харчування, заснована в 1930 році полковником Гарландом Сандерсом, підприємцем, який почав продавати смажених курчат у придорожному ресторані в Корбіні, штат Кентуккі. З часом маленький ресторан еволюціонував у мережу з більш ніж 25 000 закладів по всьому світу в 145 країнах. Наразі вона стоїть на четвертому місці за величиною після Starbucks, McDonald’s та Subway.

Тож Banker.ua розкаже, як створювався та через що пройшов загальновідомий бренд із виготовлення хрусткої смаженої курки.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Ох вже це складне дитинство…

Гарланд Сандерс народився в 1890 році в Генривіллі, штат Індіана. У 6 років майбутній підприємець пережив перше горе — смерть батька, тож мати пішла працювати, аби утримувати родину. Поки вона була на роботі, Гарланд піклувався про своїх брата і сестру, а також готував для них їжу. Коли хлопцю виповнилося 12 років, з’явилася ще одна проблема — мати вийшла заміж знову, але новому чоловіку дуже не сподобалися «прийомні» діти, стосунки не склалися, тому Сандерс пішов з дому.

Він почав працювати на фермі, щоранку годував худобу, після цього йшов до школи, а ввечері також мав підробіток. У сьомому класі алгебра «згубила» навчання Гарланда, тому він кинув школу через те, що предмет здавався надто складним.

Протягом кількох наступних років ким тільки не працював Сандерс: і кондуктором трамваю, і страховим продавецем, і пожежником на залізниці, і оператором пароплаву, і продавцем шин, і навіть адвокатом. Але найбільше йому сподобалася робота кочегаром.

Пошук ідеальної рецептури

У 1930 році Сандерс влаштувався керувати заправною станцією в Корбіні, штат Кентуккі. Для додаткового доходу він готував та продавав їжу своїм клієнтам. У меню була смажена курка та інші страви, які хлопець навчився готувати у дитинстві.

Згодом чутка про кухарський талант пішла далі від Кентуккі, і люди почали здалеку приїжджати, щоб скуштувати ці страви. Його курка стала хітом, причому настільки, що врешті-решт, продаючи її, він прибрав бензоколонки та перетворив заправну станцію на повноцінний ресторан. 1936 року губернатор штату присвоїв йому звання «полковника Кентуккі».

За рік Сандерс розширив бізнес, включивши в нього мотель і кафе Sanders Courts & Cafe, які могли вмістити близько 142 осіб.

На приготування смаженого курча витрачалося близько 30 хвилин, що стало серйозною проблемою для полковника, оскільки ця страва була найбільш популярною позицією в меню. А оскільки кількість відвідувачів кожного дня зростала, для обслуговування фізично не вистачало ресурсів і людей, щоб всі пішли ситі та задоволені. Але проблема була вирішена просто — соковарка замінила фритюр для смаження, і час приготування скоротився до 8-9 хвилин.

Сандерс продовжував експериментувати з рецептурою, і в 1938 році нарешті довів до бездоганності рецепт смаженого курча. Він включав 11 трав та спецій, які і сьогодні засекречені компанією KFC, плюс специфічним був спосіб приготування.

«Я кинув дві жмені спецій у борошно і змішав з рештою приправ. Коли я її засмажив, це була найкраща курка, яку я коли-небудь куштував у своєму житті. І знаєте, я ніколи не змінював своїх інгредієнтів з того часу», — писав в автобіографії Гарланд Сандерс.

Найтемніша ніч — перед світанком

Бізнес стрімко зростав, відкрилося ще одне кафе Sanders Court & Café в Ешвіллі, Північна Кароліна. Але у 1939 році пожежа знищила інший ресторан у Корбіні. В той час, коли його було перебудовано, почалася Друга світова війна, у результаті чого клієнтська база, що складалася переважно з туристів, значно скоротилася. Після цього Сандерс був змушений продати заклад в Ешвіллі.

Труднощі тривали: в 1955-му полковник зазнав чергового удару. На шосе, де стояв ресторан, було збудовано об’їзну дорогу між штатами, що зменшило кількість людей, які виїжджали на шосе і потрапляли до його закладу. Зрештою, довелося продати своє місце в Корбіні.

На той час Сандерсу було вже 66 років, і життя на соціальне забезпечення у розмірі 105 доларів не дуже влаштовувало підприємця. Він мав одну ідею — продати свій рецепт під назвою Kentucky Fried Chicken.

Для цього він завантажив автівку кількома скороварками та сумішшю з 11 трав та спецій і почав подорож Сполученими Штатами в пошуках покупців. Мандруючи, полковник відвідував безліч ресторанів, яким пропонував свої зразки. Після того, як потенційні клієнти їх спробували, Сандерс зміг домовитися з власниками ресторанів про франшизу, яка зазвичай передбачала комісію у розмірі 0,04 долара за кожен проданий шматок курки. Натомість він запропонував навчити їх готувати страву. Першу угоду про франшизу підписали в Юті, і до 1963 року у США налічувалося 600 франшиз Kentucky Fried Chicken.

Бізнес став занадто великим, щоб Сандерс міг з ним упоратися самотужки в похилому віці.

Занадто великий бізнес

Багато хто намагався купити KFC у Сандерса, і в 1964 році полковник все ж продав його групі інвесторів на чолі з Джоном І. Брауном і Джеком К. Мессі за 2 млн доларів. Але на умовах, що якість завжди підтримуватиметься на гідному рівні, а сам Сандерс отримуватиме довічну зарплату і залишатиметься членом команди.

«Багато людей запитували мене, чому я продав свій бізнес після того, як вклав усе, що мав, у його розвиток. Відповідь приблизно така. Коли Браун вперше зацікавився Kentucky Fried Chicken, популярність моєї ідеї почала захльостувати мене. Мій бізнес ставав надто великим, незалежно від того, скільки енергії та часу я в нього вкладав», — так пояснив своє рішення полковник.

До 1970 року кількість закладів збільшилася до 3000 у 48 різних країнах. Через рік Браун продав KFC компанії Heublein, яка займається пакуванням продуктів харчування та напоїв, за 285 млн доларів.

Подальша доля KFC

Гарланд Сандерс помер 1980 року. На момент його смерті налічувалося 6000 ресторанів KFC у 48 різних країнах.

У 1982 році RJ Reynolds, тютюновий гігант, придбав компанію Heublein разом із підпорядкованою KFC, а через 4 роки продав компанії PepsiCo за 850 млн доларів. Після переходу Kentucky Fried Chicken під управління PepsiCo було запущено багато нових продуктів. А назва «KFC» була офіційно прийнята аж у 1991 році.

Компанія продовжувала зростати, і в 1997 році PepsiCo виділила в окрему мережу ресторанів KFC, Taco Bell і Pizza Hut, а також Tricon Global restaurant Inc. Нова компанія перейменувала себе на Yum! у травні 2002 року.

Щоб іти в ногу з часом, KFC ввела у меню безліч страв. У таких країнах, як Індія, з’явилися вегетаріанські страви, щоб привернути увагу широкої аудиторії. Так само KFC адаптує своє меню до кожної країни, в якій працює, але смажена курка є всюди.

Сьогодні KFC має 23 600 ресторанів у 150 країнах світу. Вартість бренду становить 8,3 млрд доларів, а обсяг продажів станом на 2020 рік складав 27,9 млрд доларів. За вартістю бренду KFC посідає 96-е місце у світі.

Компанія також експериментує з м’ясом на рослинній основі та прагне використовувати нові технології для свого зростання.

Про цікаве

Великі мережі швидкого харчування також потрапляють у скандали. В 2014 році в інтернеті з’явилася чутка про те, що KFC не використовує органічну курку як м’ясо, а створює курку-мутанта, щоб зробити більше м’яса з однієї тушки. Пізніше цю чутку розвінчали.

2008 року акторка Памела Андерсон, активістка за права тварин, розповіла, що саме стоїть за виготовленням відерця KFC. Разом з організацією «Люди за етичне поводження з тваринами» вона розкритикувала KFC за жорстокість. У відповідь KFC заявили, що вживають усіх запобіжних заходів, щоб уникнути жорстокого поводження з тваринами.

Під час пандемії коронавірусу KFC прибрали (зі зрозумілих причин) з реклами свій слоган «Так смачно, що пальчики оближеш». Однак компанія залишила його в Індії. А згодом планує повернути в інших країнах.

KFC India тестує їстівні тарілки, щоб зробити власну продукцію більш екологічною. Їстівні миски з коржів в майбутньому повністю замінять пластикові.

Після повномасштабного вторгнення рф в Україні KFC займалися волонтерською діяльністю, а компанія Yum! Brands оголосила про поточний процес виходу з російського ринку. Наразі цей процес ще триває.

Якщо подивитися на логотип компанії під «іншим кутом», то можна побачити, що краватка полковника Сандерса схожа на маленькі руки та ноги з величезною головою.