В умовах кризових трансформацій: наскільки світові події впливають на економіку і бізнес в Україні

Окрім жорстокої агресії з боку рф, на економіку і бізнес-середовище України впливають і безліч зовнішніх факторів. Йдеться про світові фінансову й енергетичну кризи, скорочення темпів зростання світової економіки і, як наслідок, зниження попиту та цін на сировинні активи та українську експортну продукцію. Значний вплив мають вибори в різних країнах світу, особливо у США й Європі. Крім того, у світі зростає кількість активних військових конфліктів, обриваються традиційні логістичні шляхи, а світовим демократіям загрожує генеративний штучний інтелект.

Всі ці чинники змінюють долю й українського бізнесу, тому що в таких умовах йому необхідно швидко реагувати, підлаштовуватися під постійний екстрим і невизначеність. Banker.ua розбирався, як саме світові події впливають на економіку України, які наслідки це спричиняє та чи вдається бізнесу ефективно з цим справлятися.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Фінанси теж бувають сумними

В епоху глобалізації економіки країн світу зіштовхнулися з таким явищем, як світові фінансові кризи. Постійний динамічний розвиток міжнародних економічних відносин сприяє тому, що кризи швидше розповсюджуються та їх все складніше подолати.  Подальша фінансова глобалізація сприяє поширенню періодів світової фінансової нестабільності.

На сьогодні більшість розвинутих країн переживають часи, які дуже вплинуть на їхній подальший економічний розвиток. Начальник департаменту приватних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group Ігор Левченко розповів Banker.ua, що під час пандемії COVID-19 багато країн перейшли до політики «дешевих грошей» та максимально насичували громадян та економіку коштами. Це було потрібно для підтримки споживачів та бізнесу, який, мабуть, уперше в новітній історії стикнувся з ситуацією глобального карантину, коли сотні мільйонів людей не мали можливості жити нормальним повсякденним життям.

Ті часи минули, споживачі та бізнес пережили складні часи, але практично всі країни, які впроваджували таку політику, отримали негативні наслідки у вигляді збільшення інфляції та зовнішніх і внутрішніх боргів.

Центральні банки розвинутих країн доволі активно боролися з інфляцією в 2023-2024 роках, збільшуючи облікові ставки для «охолодження» економіки, яка була перегріта саме політикою дешевих грошей.

«На сьогодні результатом таких дій є значне зменшення інфляції, але деякі світові аналітичні агенції починають попереджати, що центральні банки розвинутих держав «перетримали» високі облікові ставки й тим самим запустили процес рецесії (повернення високого рівня інфляції при зниженні темпів розвитку економіки). Чи реалізується такий сценарій? Наразі вірогідність такого сценарію в США закладають на рівні 35%», — пояснює начальник департаменту приватних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group Ігор Левченко.

На думку експерта, більшість зовнішніх фінансових процесів, які зараз впливають на Україну, не мають економічного підґрунтя. Йдеться про те, що вся цивілізована економічна спільнота підтримує Україну та спрямовує фінансові потоки, керуючись не економічним сенсом, а бажанням допомогти Україні перемогти зло в особі рф та відстояти свою незалежність.

Але, якщо проаналізувати, яким чином світова економічна ситуація вплине на Україну в подальшому, то можна припустити кілька моментів.

Насамперед, зменшення облікових ставок на світових фінансових ринках надасть можливість отримувати більш дешеві кошти від зовнішніх кредиторів. Але в будь-якому випадку для України ставки залучення будуть вищими через ризики, пов’язані з війною.

Крім того, інтереси інвесторів та держави можуть зійтися в рамках фінансування та розвитку енергетичних проєктів.

Якщо не буде реалізовано сценарій рецесії, то компанії, які спеціалізуються на експорті сировини та сільськогосподарської продукції, отримають вигоду від зростання цін на ці товари.

Але ще раз варто наголосити, що  в період війни в Україні багато економічних факторів, які впливають на бізнес та економіку, не є ринковими.

Ох вже ці вибори! Хто за кого?

2024 рік називають роком виборів. Уперше в історії людства настільки велика кількість виборців голосуватиме у 76 країнах світу. Серед держав, де відбудуться або вже відбулись вибори, є такі гіганти, як Індія, США, Індонезія, Пакистан, Мексика. Пройдуть або пройшли вибори і в низці європейських країн, як-от Велика Британія, Австрія, Молдова та Грузія. А ще європейці цього літа переобрали Європарламент. Всі ці урядові перестановки впливатимуть на підтримку України під час війни. Спойлер: європейський «корабель» дав сильний крен праворуч — рейтинги крайніх правих партій значно зросли й, імовірно, матимуть математичну більшість в  Європарламенті.

Наприкінці липня 2024 року Європейська Бізнес Асоціація разом з Global Business for Ukraine провели захід, присвячений обговоренню ключових геополітичних подій, результатів виборів, зокрема, у США, та їхнього впливу на Україну.

Зокрема Курт Волкер, колишній посол США в НАТО та спецпредставник Держдепартаменту США у справах України у 2017-2019 роках, зазначив, що саміт НАТО у Вашингтоні показав багато єдності, проте щодо майбутнього лідерства США є питання. Однак, він не вірить, що, Дональд Трамп, який вже переміг на президентських виборах, припинить підтримку України. Звичайно, росія, Іран, Ізраїль, Китай, Індія тощо намагатимуться з’ясувати, чи є якісь зміни в політиці з новою адміністрацією президента. Всі шукатимуть більшого захисту. Отже, період до січня є високоризикованим. Тим не менш, підтримка України продовжиться, проте, можлива деяка непередбачуваність.

Керстін Дюме, старша керуюча директорка FTI Consulting, пояснила, що європейський напрямок також важливий, однак, вибори не були такими поганими, як очікувалося. Здебільшого, проукраїнська позиція домінує. Роберта Метсола була переобрана на посаду президента Європарламенту, а вона є прихильницею України. Так, Франція, Німеччина — це головні «аутсайдери» цих виборів, хоча раніше розглядалися як драйвери ЄС. Крім того, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан створив нову політичну групу, і вона стала третьою за розміром.

Що стосується України у 2025 році, то пані Дюме зазначила, що для ЄС вступ України є ключовим. Однак, ми як країна повинні дуже серйозно ставитися до корупції.

«Безперечно, є позитивні сигнали для економіки та бізнесу України. Зокрема, поширенню таких думок сприяє наш євроінтеграційний рух та чіткі сигнали європейських союзників, що майбутнє України — в ЄС. І тут треба віддати належне і українській владі, яка, незважаючи на усі складнощі, продовжує рухати Україну до європейського вектору, і яка, загалом, попри існуючі виклики, змогла втримати макроекономічну стабільність, змотивувала світ не лише не стояти осторонь ситуації в Україні, але і підтримувати нашу державу», — відмічає Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації.

Під шквальним вітром енергетичної кризи

У 2023 році посилилась світова енергетична криза, що особливо відчула на собі саме Україна. Про це, зокрема, йдеться в дослідженні «Статистичного огляду світової енергетики-2024», яке провели Energy Institute (EI) у співпраці з KPMG та Kearney. Локальні події продовжують глобально впливати на енергетичний ринок. Так, наприклад, згідно зі звітом, війна в Україні сприяє перерозподілу газових ресурсів в Європі: скоротився попит на газ, знизилася частка рф в імпорті газу до ЄС.

Загалом аналіз даних вказує на п’ять ключових моментів. По-перше, помітне рекордне глобальне споживання енергії, при цьому вугілля та нафта стимулювали споживання викопного палива та збільшення викидів до рекордних рівнів.

Споживання викопного палива у світі досягло рекордного рівня, збільшившись на 1,5% — до 505 EJ завдяки зростанню споживання вугілля на 1,6%, нафти на 2% — до понад 100 млн барелів, водночас споживання газу не змінилося.

По-друге, сонячна та вітрова енергія вкотре вивели глобальне виробництво відновлюваної електроенергії на рекордний рівень. Виробництво відновлюваної енергії (за винятком гідроенергетики) зросло на 13%, до рекордного глобального рівня 4,748 ТВт/год.

По-третє, війна в Україні зміцнює балансування газу в Європі. Попит на газ у Європі впав на 7% після падіння раніше на 13% у 2022 році. Частка росії в імпорті газу в ЄС впала до 15%, з 45% у 2021 році, при цьому імпорт СПГ до Європи обігнав трубопровідний газ вдруге поспіль.

Також залежність від викопного палива у великих розвинених економіках, ймовірно, досягла піку. В Європі частка викопного палива впала до менше 70% первинної енергії вперше з часів промислової революції, завдяки зменшенню попиту на викопні ресурси та зростанню відновлюваної енергії. Споживання викопного палива в США впало до 80% від загального первинного споживання енергії.

І зрештою, економіки, що розвиваються, намагаються стримати зростання видобутку викопного палива, а введення відновлюваних джерел в Китаї прискорюється.

Загалом ціни на енергоносії залишаються високими в багатьох регіонах світу. Наприклад, зростання оптових цін на електроенергію було найвиразнішим в Європі у 2022 році, де вони були в середньому більш ніж удвічі вищими, ніж у 2021 році. Наразі виключно м’які зими 2022/23 років в Європі допомогли знизити оптові ціни на електроенергію, але вони залишаються високими порівняно з останніми роками.

Проте ситуація постійно змінюється. В середині серпня 2024 року ціни на природний газ у Європі відновили зростання, досягнувши найвищих значень цього року. Це пов’язано з очікуваннями можливих перебоїв у транзиті газу через Україну через бойові дії біля газової станції «Суджа» в Курській області росії.

Сфера діяльності має значення

На економіку і бізнес-середовище України зовнішні фактори впливають по-різному, залежно від сфери діяльності. Наприклад, для представників телекому, українських мобільних операторів наразі найбільш актуальні внутрішні виклики, пов’язані з війною, знищенням великої кількості об’єктів енергетичної інфраструктури країни, критично нестабільною ситуацією в енергетиці, ймовірними тривалими відключеннями світла, нестачею кваліфікованих фахівців, які вимушені відкласти на невизначений термін основну роботу і взяти в руки зброю.

«Війна — це максимальна криза, тому це фактор номер один. Якщо ми говоримо про зовнішні фактори, то звичайно, вибори в США, потрясіння на Близькому Сході і ситуація навколо можливої війни між Ізраїлем, Іраном тощо, теж дуже сильно впливають на ринки капіталу, різноманітні показники. Звісно, це впливає і загалом на економіку, на курс валют, на ключові показники по зовнішньоекономічній діяльності», — розповів Володимир Горощук, підприємець, експерт в будівельній галузі, співвласник та СЕО компанії «Конструктив».

Але якщо йдеться про український бізнес, то, на думку підприємця, ключове — це ситуація з війною і очікування потенційних перемовин.

«Я знаю дуже багато власників бізнесу, які свою стратегію планують з огляду на те, чи буде зупинка бойових дій фактично, чи ні. І це можуть бути дві кардинально протилежні стратегії. Загальні тренди, криза з міграцією в Європі, різноманітні протести, які можуть бути в європейських країнах, які межують з Україною — це, безумовно, також впливає на нас», — каже Володимир Горощук.

Президент International Advisers Association, CEO Firm24 Едуард Голодницький наголошує, що українська економіка зараз повністю залежна від світових цін на енергоресурси, які ми імпортуємо. А от щодо секторального впливу, то, на думку експерта, найбільш залежним від зовнішніх факторів зараз є ІТ-сектор аутсорсингових послуг, який майже повністю експортоорієнтований (за виключенням сегмента military-tech).

У 2023 році в західному світі було значене скорочення ІТ-персоналу, і ця хвиля скорочень та зменшення гонорарів швидко дійшла і до українського ІТ. Війна також впливала на зменшення замовлень від іноземних підрядників.

«Український внутрішній ринок капіталу та M&A майже не відчуває зовнішні фактори коливань на світових ринках капіталу, бо фондового ринку майже немає, а військові ризики знищення майна та втрата половини економіки та населення не сприяють залученню прямих інвестицій. Самі українці інвестують в американський ринок», — пояснює свою точку зору Едуард Голодницький.

А от що стосується кожного, то це законність, податки, корупційні явища. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко вважає, що військова агресія росії проти України продовжує очолювати перелік факторів негативного впливу на бізнес.

«Але крім цього є ще як внутрішні, так і зовнішні фактори. Зокрема, серед внутрішніх доволі серйозно впливають на питання ведення бізнесу слабка судова система, тіньова економіка, корупційні ризики. Тобто, фундаментальні питання, про які ми як бізнес-спільнота говоримо вже тривалий час. До них же інколи додаються і більш ситуативні речі. Зокрема, відключення світла, ситуація на кордоні тощо», — каже Дерев’янко.

Основне правило виживання — гнучкість

Як же український бізнес підлаштовується під всі ці виклики сучасності? Володимир Горощук, СЕО компанії «Конструктив», запевняє, що вплив зовнішніх факторів більш актуальний для компаній, які активно займаються зовнішньоекономічною діяльністю, щось експортують або імпортують. Їм точно набагато важливіше слідкувати за цими трендами.

«Що стосується нашої команди, то ми намагаємось гнучко планувати. У нас є загальний річний бюджет,  але ми постійно переглядаємо наші плани і бюджети з огляду на зміну ситуації. Тому створили таку робочу групу із топів нашої команди, яка постійно збирається і, виходячи з оперативної зміни обстановки, приймає рішення чи про розгортання якогось нового проєкту, чи про його призупинення», — ділиться Володимир Горощук.

Такий підхід до ведення бізнесу показав свою ефективність саме в епоху високої турбулентності, яку ми зараз спостерігаємо. Тому, за словами Горощука, «основне — це гнучкість у плануванні і готовність до того, щоб кардинально рухати поточну стратегію залежно від зміни обставин».

Банківській сектор є одним із найважливіших елементів фінансової системи України, але основні фактори, які впливають на його діяльність і потребують реакції та адаптації, — це політика НБУ.

Ігор Левченко зауважив, що з середини 2023 року НБУ почав політику зниження облікової ставки, що в свою чергу вимагає від банків керувати ліквідними ресурсами в умовах відносно низьких відсоткових ставок за депозитами та поточними рахунками. Важливу роль у стійкості банківської системи відіграє кредитування. В поточних умовах знайти надійного позичальника та врахувати всі ризики війни дуже складно.

Ще потрібно враховувати, що значну частку банківської системи України займають державні банки або банки, які знаходяться під контролем держави. Зрозуміло, що держбанки мають однакові функції з недержавними, але вони мають більше «маневру» та можливостей кредитування на пільгових умовах або програмах, в яких бере участь держава.

«UKRSIBBANK активно посилює свої позиції в альтернативних інструментах інвестування, розширюючи лінійку пропозицій та зручність купівлі ОВДП. Цей інструмент дуже важливий як для клієнтів, які можуть отримати більший дохід, ніж депозити, так і для держави, якій вкрай потрібні внутрішні запозичення для фінансування бюджету України», — розповів Ігор Левченко.

За словами Анни Дерев’янко, український бізнес навчився пристосовуватися до викликів і криз, наприклад, вивчаючи нові ринки, шукаючи надійних партнерів у різних країнах, які б допомагали розумітись на особливостях роботи там, економічній та політичній кон’юнктурі тощо.

«Водночас, нам як країні треба продовжувати працювати над своїми домашніми завданнями — фундаментальними реформами, мати чітку стратегію розвитку економіки та бізнесу. Адже і те, що відбувається в Україні, досить сильно впливає на геополітику та глобальну кризу. Та ж війна в Україні, яка вже завдала поштовху світовій економіці, призвівши до більш повільного зростання та інфляції», — відмічає Анна Дерев’янко.

Вона наголосила, що, коли на додачу до існуючих викликів на той же прозорий бізнес намагаються ще більше фіскально тиснути, зокрема, такими ініціативами, як підвищення податків, то саме такі меседжі ми даємо на глобальний світ як «Україна потрапила до п’ятірки країн з найгіршою податковою системою у світі». Все це точно впливає на економіку, бізнес, інвестиційний потенціал та бажання інвестувати в Україну, не менше, ніж глобальні виклики.