Агросезон 2025: як підвищити конкурентоспроможність в умовах економічної турбулентності

За понад три роки війни агросектор зазнав значних втрат: скорочення поголів’я худоби, руйнування виробничих потужностей, перебої в постачанні та зростання цін на насіння, добрива й паливо. Гострою залишається потреба у відновленні інфраструктури та розмінуванні земель. Попри виклики, агропідприємства адаптувалися, змінюючи структуру посівів і впроваджуючи технологічні рішення для оптимізації витрат.

Banker.ua дослідив, як агросектор знаходить альтернативу імпорту, інтегрує ІТ-рішення та підвищує конкурентоспроможність в умовах кризи.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Виклики, з якими стикаються аграрії

Внаслідок військової агресії рф українські аграрії зіткнулися зі значними обмеженнями у використанні земель для ведення сільського господарства. Поля залишаються замінованими, забрудненими небезпечними речовинами або розташованими в зоні окупації. Йдеться про близько 20% сільськогосподарських угідь — понад 6 млн га, які досі недоступні. Саме тому процес розмінування орних земель є критично важливим для відновлення аграрної галузі.

Знищено значну кількість підприємств з виробництва продовольства, пошкоджено техніку, зруйновано склади та елеватори. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, прямі збитки галузі вже перевищують $10 млрд.

Матеріал підготовлено для 16 номера журналу Banker, який можна придбати тут.

Крім того, спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів, зросли інфляція та споживчі ціни, а логістичні ланцюги залишаються порушеними. Скорочення обсягів виробництва та експорту продовольства з України ускладнило доступ виробників до фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення їхньої діяльності.

Війна також унеможливила безпечне функціонування морських портів України, через які до 2022 року здійснювалося близько 95% експорту сільськогосподарської продукції. Підписання «зернової угоди» дещо покращило ситуацію, однак проблеми з логістикою залишаються.

Окрему загрозу становлять дезінформаційні кампанії рф, спрямовані проти українського агросектору. Російська пропаганда намагається переконати європейську спільноту в тому, що Україна становить загрозу для фермерів ЄС. На жаль, ці маніпуляції працюють, адже не всі розуміють, що український агробізнес, навпаки, може посилити економіку Євросоюзу — за умови спільної переробки сільськогосподарської продукції та розвитку ефективних логістичних маршрутів.

Стратегії збереження конкурентоспроможності

Диверсифікація

Попри всі зазначені складнощі, український агросектор зберігає значний потенціал для зростання. Важливим кроком на цьому шляху є диверсифікація діяльності. Вона є основою стратегічного розвитку агропромислового виробництва, дає змогу ефективніше використовувати ресурси, розширювати асортимент продукції та збільшувати обсяги виробництва. Крім того, диверсифікація робить аграрне підприємство більш стійким до кризових ситуацій та відкриває можливості для інвестування у прибутковіші напрями.

У сільському господарстві диверсифікація може здійснюватися різними шляхами: від запровадження нових напрямів у рослинництві та тваринництві, розвитку переробки й складського господарства — до освоєння суміжних галузей, зокрема сфери послуг, туризму тощо.

Як обрати оптимальний напрям диверсифікації? Кожне підприємство визначає власний шлях, зважаючи на потреби ринку та власні можливості. Для одних це може бути переробка зерна, для інших — виробництво біогазу чи будівництво виробничих потужностей за кордоном. Головне — знайти відповідь на питання: що відбувається з моїм продуктом далі? Якщо ви вирощуєте соняшник, то який його наступний етап? Виробництво олії? Якщо це томати — чи йдеться про консервування, переробку на пасту, сушіння? Основне завдання аграріїв — стати ближчими до кінцевого споживача та знайти в ланцюжку створення цінності ту ланку, де можна реалізувати свої ідеї у вигляді готового продукту.

Модернізація як ключ до розвитку

Важливим фактором, що дозволяє зосередитися на перспективних змінах якісно нового рівня, є інноваційна модернізація. Інновації відіграють вирішальну роль у забезпеченні конкурентоспроможності, оскільки дають змогу підприємствам знижувати виробничі витрати, покращувати якість продукції, підвищувати її додану вартість та освоювати нові ринки збуту.

Наприклад, запровадження сучасних технологій у сферу аграрної логістики сприяє мінімізації втрат врожаю, оптимізації транспортних процесів, зменшенню витрат на пальне та технічне обслуговування. Передові технології допомагають українським аграріям підвищувати врожайність, знижувати втрати та загалом підвищувати ефективність господарювання. Інноваційні рішення розробляють не лише іноземні компанії, а й українські виробники. Так, на ринку з’явилася компанія K-Factor, яка спеціалізується на виробництві бункерів-накопичувачів, що сприяє підвищенню продуктивності аграрного сектору.

На фото: бункер-накопичувач BOOSTER від української компанії K-Factor

Пошук нових ринків збуту

Не менш важливим питанням для аграріїв є пошук нових ринків збуту, оскільки вони забезпечують ефективний рух продукції від виробника до споживача, сприяють розвитку господарства, створюють можливості для розширення виробництва та підвищення рентабельності.

Основними каналами реалізації сільськогосподарської продукції є товарні біржі, аукціони, виставки-ярмарки, система споживчої кооперації та аграрні ринки. Вийти на внутрішній ринок можна через систему публічних закупівель, наприклад, платформи Prozorro, Держзакупівлі.Онлайн, SmartTender, Е-Тендер, Українська універсальна біржа тощо, що дозволяють брати участь у публічних та комерційних торгах через онлайн-аукціони.

Водночас відкриття міжнародних ринків збуту відкриває ще ширші можливості для українських виробників. Це передбачає експорт та імпорт сільськогосподарської продукції, міжнародні угоди та співпрацю між аграрними секторами різних країн. Держпродспоживслужба та Міністерство закордонних справ ведуть переговори з іноземними урядами та партнерами щодо отримання дозволів, сертифікації, лібералізації торгівлі та розширення доступу української продукції на міжнародні ринки. Наприклад, минулого року вітчизняні виробники отримали дозвіл на експорт 16 груп товарів до 9 країн:

• борошна з птиці та риби, а також олії й жирів для годівлі тварин — до Ізраїлю;
• меду — до Китаю;
• яєчних продуктів — до Канади тощо.

Сьогодні Україна має доступ до 360 торговельних напрямків експорту аграрної продукції, що відкриває значні можливості для розширення присутності в міжнародній торгівлі.

Співпраця з державою і банками

Січень 2025 року став знаковим для українського ринку розмінування. Вперше від початку дії державної програми компенсації приватні оператори повністю очистили території за п’ятьма укладеними угодами. У результаті аграрії отримали у користування майже 640 га сільськогосподарських угідь. Вартість розмінування цих ділянок склала 20,6 млн грн, і ці кошти були компенсовані державою. Роботи з очищення територій за іншими укладеними договорами тривають.

На фото: машина для розмінування «Змій» від української компанії Rovertech. Джерело: «Розмінуємо Україну»

Цей прорив став можливим завдяки врегулюванню Кабміном процедури розмінування земель. Операторам було дозволено підтверджувати безпечність частково забруднених кадастрових ділянок. Якщо раніше очищенню підлягали лише ті частини земель, де наявність вибухонебезпечних предметів була підтверджена, то тепер передбачено проведення нетехнічного обстеження для визначення безпечності всієї території. Про це повідомила урядова ініціатива «Розмінуємо Україну».

Крім того, наприкінці 2024 року Фонд державного майна презентував проєкт «Земельний банк». Він відкриває для аграріїв можливість орендувати державні землі на конкурентних засадах через онлайн-аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Це рішення сприятиме розвитку нових аграрних підприємств, створить додаткові стимули для чинного бізнесу та залучить інвестиції в агросектор.

З початку 2025 року до Державного аграрного реєстру (ДАР) приєдналися 30 українських банків, які стали учасниками програми «5-7-9%». Це дало аграріям більше можливостей обрати банк із найвигіднішими умовами кредитування. Водночас банкам стало простіше ідентифікувати сільгоспвиробників завдяки інтеграції ДАР із сімома державними реєстрами, зокрема Єдиним державним реєстром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Загалом, із початку року 951 агропідприємство залучило майже 5 млрд грн банківських кредитів на розвиток за різними програмами.

Ще одним важливим джерелом фінансування агробізнесу в Україні є товарні кредити. Цей механізм дозволяє отримувати необхідні ресурси без значного фінансового навантаження та допомагає компенсувати сезонні коливання доходів. Товарне кредитування передбачає цільове фінансування для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту рослин, запчастин та інших оборотних активів із додатковими вигодами для аграріїв.

Кліматичні зміни і перспективи українського агросектору

Всі сезони в Україні стали теплішими. Екстремально високі температури трапляються дедалі частіше, а хвилі спеки стають тривалішими. Останніми роками рівень води в річках у літній період стабільно залишається нижчим за норму. Разом зі збільшенням посух і скороченням кількості опадів це може призвести до погіршення ситуації, що вимагає від аграріїв адаптації до нових кліматичних умов.

Пріоритетними для аграрного сектору залишаються підвищення рентабельності, впровадження екологічних стандартів та гармонізація законодавства з нормами ЄС. Зниженню витрат на енергоносії сприятиме розвиток проєктів із виробництва біогазу, біопалива та інтеграції відновлюваних джерел енергії. Війна стала каталізатором швидшої інтеграції України з країнами Європейського Союзу, а питання вдосконалення логістичних ланцюгів і забезпечення безпеки залишаються критично важливими.

Одним із ключових напрямів розвитку є нарощування переробних потужностей. Перехід від сировинної моделі до переробної допоможе знизити залежність від стабільності логістичних маршрутів, підвищити додану вартість продукції, створити нові робочі місця та сприяти економічному зростанню. У 2025 році планується активне збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю — олії, борошна, кормів — що допоможе зменшити вплив логістичних обмежень і підвищити прибутковість агропідприємств.

Географія експорту також змінюється. У 2025 році очікується посилення торговельних відносин із країнами Північної Африки, Азії та Близького Сходу, де спостерігається зростання попиту на українські зернові та олійні культури.

Модернізація агросектору сприятиме розвитку суміжних галузей економіки, зокрема аграрного машинобудування, переробки сільськогосподарської продукції, виробництва добрив, біоенергетики, а також цифровізації агровиробництва та логістики завдяки впровадженню ІТ-рішень.

Попри всі виклики, український аграрний сектор залишається одним із найсильніших у світі й має всі передумови для подальшого зростання та зміцнення своїх позицій у найближчі роки.