Верховна Рада підтримала закон про оподаткування доходів із цифрових платформ

277

09.06.26

0 Коментувати

У вівторок, 9 червня, Верховна Рада України схвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ уже встиг отримати неофіційну назву «податок на OLX», повідомляє Banker.ua з посиланням на матеріали засідання парламенту.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

За ухвалення законопроєкту проголосував 241 народний депутат. Проти висловилися лише четверо парламентарів, ще 37 народних обранців утрималися. Прийняття цього документа було одним із зобов’язань України в межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Початкова редакція законопроєкту передбачала оподаткування доходів громадян, отриманих через онлайн-платформи від продажу товарів, оренди майна, надання послуг або перевезень. Йшлося про доходи в межах 834 мінімальних заробітних плат, що у 2026 році еквівалентно приблизно 7,2 млн гривень. Також пропонувався фінансовий поріг для обов’язкового моніторингу операцій на рівні 2 тисяч євро на рік.

Передбачалося, що саме цифрові платформи виконуватимуть функції податкових агентів та самостійно утримуватимуть податки з користувачів. Для таких доходів планувалося встановити пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% замість стандартних 18%. Втім, до фінального тексту документа було внесено низку суттєвих змін. Зокрема, парламентарі виключили положення щодо доступу до банківської таємниці та вимогу відкривати спеціальні рахунки для продавців на онлайн-майданчиках.

Оновлена редакція також передбачає інший підхід до адміністрування податків. Якщо річний дохід громадянина перевищуватиме встановлений ліміт або межу неоподатковуваного доходу від продажу товарів, податкові зобов’язання розраховуватиме безпосередньо податкова служба. Таким чином, громадяни будуть звільнені від необхідності подавати декларації у таких випадках. Крім того, закон прямо визначає, що співпраця між продавцем та цифровою платформою не вважатиметься трудовими відносинами.

Під час підготовки документа до другого читання також були переглянуті положення щодо фінансового контролю. З-під моніторингу виключили операції Кабінету Міністрів, державних органів та компаній, акції яких перебувають в обігу на фондових біржах. Окремо законодавці виключили з поняття «товар» так звані цифрові активи, через що вони не підпадатимуть під нові правила податкового контролю.

Для міжнародних платформ встановлено окремий порядок звітності. Іноземні оператори повинні будуть подавати звіти один раз на рік через спеціальний електронний портал, а сплату податків здійснювати щомісяця в іноземній валюті. Перший заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що після доопрацювання законопроєкт отримав підтримку бізнес-спільноти та профільних асоціацій.

Читайте також: Крипторинок сьогодні: обвал Humanity Protocol, відновлення Zcash та нові інвестиції в Bitcoin і Ethereum

За його словами, хоча під час розгляду документа частина поправок не була підтримана в сесійній залі, це не вплинуло критично на загальну концепцію закону.

Коли почнуть діяти нові правила

Згідно з положеннями ухваленого закону, нові механізми оподаткування та обміну інформацією мають запрацювати не раніше січня 2027 року.

Водночас Ярослав Железняк вважає, що фактичний запуск системи може відбутися пізніше — орієнтовно у 2028 році. Причиною є необхідність укладання міжнародних угод, підготовка технічної інфраструктури та налаштування механізмів обміну даними між державами й операторами цифрових платформ.

Нагадаємо, що ще 8 квітня Верховна Рада підтримала законопроєкт №15111-д у першому читанні, відкривши шлях до його остаточного ухвалення.