Війна і добробут українців: чому бідність зростає, а ринок праці змінюється

Повномасштабна війна стала одним із найсильніших ударів по економіці України та матеріальному становищу громадян. Попри те, що бізнес поступово пристосовується до нових умов, а міжнародні партнери продовжують підтримувати країну, рівень добробуту населення й далі погіршується. Про це повідомляє Banker.ua з посиланням на Visitukraine.

Головний Telegram-канал банкірів

За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, війна спричинила не лише прямі економічні втрати, а й глибокі зміни у соціальній сфері. Йдеться про зниження доходів, погіршення ситуації на ринку праці, посилення безробіття та демографічні зрушення, які вже зараз впливають на майбутнє країни.

Бідність в Україні зростає

До початку великої війни, навіть у складний період пандемії, частка людей, які жили за межею бідності, становила приблизно 22–23%. Тепер цей показник піднявся вже до близько 30%. Це свідчить про суттєве погіршення фінансового стану значної частини населення.

Водночас ще гіршого сценарію вдалося уникнути завдяки великій зовнішній допомозі. Саме фінансова підтримка міжнародних партнерів стала одним із ключових чинників, що дозволяють державі зберігати відносну стабільність і виконувати основні соціальні та бюджетні зобов’язання. Елла Лібанова наголошує, що без системної допомоги з боку Європи наслідки для економіки були б значно важчими.

Ринок праці стикається з новими викликами

Окремою проблемою залишається ситуація на ринку праці. Хоча частина компаній змогла відновити роботу та пристосуватися до умов воєнного часу, в Україні дедалі помітнішою стає проблема тривалого безробіття. Йдеться про випадки, коли люди місяцями не можуть знайти роботу, яка відповідала б їхнім навичкам, досвіду чи очікуванням.

Найбільше від цього потерпають соціально вразливі категорії населення. Ринок праці швидко змінюється, однак не всі мають змогу або ресурси для перекваліфікації. За оцінками Інституту демографії, в Україні сформувався значний резерв потенційної робочої сили — близько 1 мільйона людей. Це ті громадяни, які з різних причин припинили активний пошук роботи або тимчасово випали з ринку праці.

Читайте також: ПДВ для ФОПів поки не запроваджуватимуть: уряд і МВФ шукатимуть інші джерела доходів

При цьому ситуація виглядає суперечливо: з одного боку, безробіття залишається високим, а з іншого — бізнес уже відчуває дефіцит спеціалістів у низці галузей. Очікується, що після завершення війни проблема нестачі кадрів стане ще відчутнішою, особливо в період масштабної відбудови країни. Щоб компенсувати нестачу працівників, Україні, ймовірно, доведеться активніше залучати іноземну робочу силу. Йдеться про дві основні категорії: працівників із бідніших країн для виконання фізичної або малокваліфікованої роботи, а також висококласних інженерів і технічних фахівців, без яких буде складно реалізувати великі інфраструктурні та промислові проєкти.

Українці працюватимуть довше

Ще одним важливим наслідком війни можуть стати зміни у ставленні до віку праці. Через демографічні втрати та економічні виклики українцям, найімовірніше, доведеться залишатися професійно активними набагато довше. Причому йдеться не лише про можливі рішення на рівні законодавства, а про загальну зміну економічної реальності.

Попит на досвідчених працівників старшого віку надалі тільки зростатиме. Елла Лібанова вважає, що суспільство поступово рухається до моделі, у якій тривалість трудового життя суттєво збільшиться. За її оцінкою, у майбутньому для багатьох українців робота до 70 років може стати звичною практикою, а в окремих випадках період активної професійної діяльності триватиме навіть довше.


Усе найцікавіше за тиждень у нашому дайджесті:

Коментарі (0)