Нацбанк розвінчав 10 популярних міфів навколо «антиколомойського закону»

83

12.05.20

0 Коментувати

Якщо екс-власник банку впевнений, що його позбавили майна з порушеннями, то у нього є шанс довести незаконність рішення Нацбанку і наявність збитків.

В НБУ виділили найпоширеніші помилки навколо «банківського» законопроекту, який повинен бути прийнятий для продовження співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом, передає Banker.ua.

Перше популярне твердження, що стосується «антиколомойського закону», говорить, що його прийняття унеможливить повернення Приватбанку колишнім власникам.

Як зазначають в Нацбанку, частково це твердження є правдивим. Проте, регулятор закликає враховувати той факт, що повернення фінустанови Ігорю Коломойському в принципі неможливо за чинним законодавством. Так, в законі «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» присутня норма, згідно з якою попередній власник націоналізованої фінустанови не може розраховувати ані на повернення банку, ані на виплату компенсації за нього.

Відповідно до другого міфу, «антиколомойський» законопроект порушує право власності.

Як заявляють у НБУ, якщо власник впевнений, що його позбавили майна з порушеннями, то у екс-власника є шанс довести незаконність рішення Нацбанку, а після – і наявність збитків. Таким чином, «банківський закон» дає власникам право отримати компенсацію збитків.

Третій міф, продовжують в НБУ, стосується можливості «реанімації збанкрутілого банку».

Як заявляють у Нацбанку, більшість цивілізованих країн світу, і Україна в тому числі, не практикують повернення на ринок «зомбі-банків». Якщо фінустанова «померла» 5 років тому, то навряд чи хтось із потенційних вкладників при здоровому глузді понесе свої заощадження в подібний банк.

Згідно з міфом №4, компенсація є «бутафорією», яку за існуючих норм ніхто не зможе отримати.

У Нацбанку звертають увагу на те, що в даному випадку механізм отримання компенсації зав’язаний на рішенні суду, який і надає оцінку діям Нацбанку, залучаючи аудиторську фірму. Таким чином, роль незалежної судової системи зберігається.

Відповідно до п’ятого міфу, «антиколомойський законопроект» амністує топ-чиновників Нацбанку за «банкопад».

В НБУ звертають увагу на те, що в законопроекті немає норм, які звільняють від кримінальної відповідальності. Приймати рішення про склад злочину можуть лише слідчі та суд.

Згідно з міфом №6, «банківський законопроект» є неконституційним і таким, що порушує статтю 129 щодо рівності всіх учасників перед законом і судом.

Тут регулятор заявляє, що акціонер банку може в будь-який момент звернутися до суду і оскаржити рішення НБУ, але визначення конституційності законопроекту – лише в компетенції Конституційного Суду.

Сьомий міф стосується порушення статті Конституції 58 щодо неприпустимості зворотної дії законів: згідно до «антиколомойського» законопроекту, неможливо перервати ліквідацію банків навіть в тих випадках, коли рішення регулятора скасовано судом до прийняття закону.

Як зазначають в Нацбанку, ніяких змін в поточному законодавстві щодо виведення банку не здійснюється. Новий закон, запевняють в НБУ, лише підтверджує діючі норми.

Міф №8 передбачає встановлення диктату з боку Нацбанку і наділення регулятора надповноваженнями.

Як повідомили в НБУ, нічого подібного «банківським законопроектом» не передбачено. А поняття «професійне судження» Нацбанку, яке могло збентежити тих, хто вірить в цей міф, є лише способом реалізації існуючих повноважень.

Згідно з дев’ятим міфом, закон дозволить регулятору знищити будь-який банк і відправити його на «дерибан» у ФГВФО.

У НБУ заявляють, що документ не змінює порядок виведення банків з ринку. Підставами для цього, як і раніше, є зменшення капіталу, втрата ліквідності та неможливість повертати кошти вкладникам.

Відповідно до останнього, десятого міфу, «антиколомойський законопроект» покликаний легалізувати виведення української землі в іноземну власність через рейдерство банків.

У Нацбанку звертають увагу на те, що «банківський законопроект» не містить жодної норми, що стосується продажу застави неплатоспроможного банку у вигляді землі.

«Якщо така «схема» дійсно планується, то що заважає її реалізувати зараз, не чекаючи на закон?», – зазначає регулятор.

Читайте також: Економіка впаде цієї осені? Як на цьому заробити вже зараз

Нагадаємо, раніше Banker.ua повідомляв про те, що, за даними НБУ, за підсумками I кварталу прибуток банківського сектора склав 16 млрд гривень, збільшившись на 23,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.