За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (ЕМА), близько 77% всіх шахрайських операцій припадає на інтернет-простір. У першому кварталі поточного року ЕМА внесла в чорний список 370 паспортів, 748 ідентифікаційних кодів і 514 телефонів одержувачів несанкціонованих платежів і шахрайських кредитів. І це тільки виявлені випадки. Насправді кількість інтернет-афер в рази більше.
Якщо спиратися на дані ЕМА, то найбільше випадків шахрайства зареєстровані в Дніпропетровській і Донецькій областях – 22%. На столицю припадає всього 14% випадків. Але Київ служить якраз місцем для переведення в готівку вкрадених грошей. Найчастіше шахраї приїжджають до Києва в надії непомітно вивести кошти, які були викрадені з карт і рахунків українців.
Минулого року кіберзлочинці змогли вкрасти близько 271 млн грн. Цього року цифра буде приблизно така ж, так як українці як і раніше несерйозно ставляться до безпеки в мережі. А введення локдауну стимулює зростання покупок в інтернет-магазинах, тобто там, де найбільше шахраїв.
Саме так. Кібершахраї створюють фейкові сайти інтернет-магазинів або копіюють сайти існуючих інтернет-майданчиків. Після отримання оплати за товар аферисти просто зникають, а сам сайт перестає працювати.
Найпростіший спосіб – купувати товари на перевірених сайтах і маркетплейсах. Їх зараз в Україні достатньо. По-друге, потрібно ретельно перевіряти назву сайту в пошуковому рядку, адже часто шахраї просто копіюють існуючі сайти і змінюють в адресі сайту одну або дві букви. Найчастіше обиватель навіть не бачить різниці, а гроші з карт йдуть в кишеню шахраям.
Покупки з мобільних телефонів ще більш ризиковані. Як правило, на комп’ютерах встановлені антивірусні програми, які блокують підозрілі сайти, а ось для телефонів така функція залишається непопулярною. Крім того, здійснюючи покупку за допомогою телефону, ви прив’язуєте дані карти до свого номера, що полегшує крадіжку даних.
Насправді, багато в чому збереження даних і грошей залежить від самих користувачів. Найчастіше українці з власної неуважності позбавляються грошей, передаючи дані банківської карти стороннім особам або вносячи дані у форму на фішингових сайтах, чого робити категорично не можна.
Запам’ятайте кілька простих правил:
- не передавайте дані карти нікому, особливо якщо вам телефонують невідомі особи;
- якщо користуєтеся комп’ютером, не відкривайте підозрілі листи. У листі може бути вірус-шпигун, який збирає і передає дані банківської карти шахраям;
- користуйтеся тільки перевіреними сайтами для покупок товарів і послуг і завжди дивіться на правильність написання інтернет-адреси;
- будьте пильними і не довіряйте незнайомим людям дані своєї карти.
