Депутати Верховної Ради прийняли в першому читанні законопроект “Про віртуальні активи”, який дозволить компаніям-юридичним особам токенізувати майнові права на сировину, готові продукти виробництва та інше, а також подавати їх на міжнародному ринку у вигляді токенов. Це значно полегшить міжнародну торгівлю і торгівлю на внутрішньому ринку, а всі угоди можна буде здійснювати в один клік на мобільному телефоні. Купувати і продавати токени можна за віртуальну валюту і кріптомонети, такі як біткоіни, ETH або стейблкоіни, які прив’язані до фіатних грошей – доларів США, євро та інших.
Токен – це одиниця вартості, яка випущена конкретною компанією в системі блокчейн. Іншими словами, токен – це цифрова форма володіння певними активами компанії. Найчастіше токени підкріплені акціями організації, товарами, сировиною або часткою в статутному капіталі. Токени можна продавати, купувати або обмінювати на спеціальних майданчиках або кріптовалютних біржах.
Ідея токенізації не нова і прийшла в Україну з розвинених країн. Наприклад, на майданчику OpenSea можна купити токени, які підкріплені реальними алмазами, золотом, акціями компаній і навіть сардинами, бургерами і суші. Тобто, токенізувати можна абсолютно будь-який актив. Український бізнес отримає можливість токенізувати вугілля, газ, метал, сільськогосподарську продукцію і т. д.
У перспективі – так, але на першому етапі таке право буде виключно у компаній. Надалі українці зможуть токенізувати власну нерухомість, ділянку землі, гроші і передавати токени у спадок або продавати на ринку.
Ні, купувати токени можна тільки за криптовалюти, такі як біткоін, Ethereum, стейблкоіни і т. д.
Для того, щоб компанії змогли здійснювати операції з токенами і криптовалютами, вони повинні мати відповідний рахунок в українському банку. Тобто, без наявності спеціального рахунку в банку організації не зможуть купувати і продавати токени або здійснювати операції з криптовалютою.
Контроль за операціями з токенами і криптовалютами буде покладено на кілька організацій, таких як Мінцифра України, яка є ініціатором цього закону, Національний банк України і НКЦПФР. Підозрілі транзакції з криптовалютами будуть блокуватися до з’ясування обставин. Тому вести “чорну” бухгалтерію при продажу токенізованих товарів і сировини не вийде.
Головний плюс – це вихід на світовий ринок і швидке укладення угоди. Фактично кожен токен буде підкріплений певною кількістю товару. Наприклад, токен може бути підкріплений 1 тоною вугілля. Купуючи токени, споживач фактично купує право на вугілля, а продавець зобов’язується поставити товар у зазначений термін. Надлишки сировини можна також продавати на ринку у вигляді токенов. Це дозволить українським компаніям реалізовувати більше продукції без тендерів і складних процедур закупівлі.
З мінусів – низьке освоєння блокчейн вітчизняними споживачами. В Україні кількість знаючих про блокчейн людей мізерно мало, а значить, уряд повинен проводити навчальні заходи для бізнесу і компаній, що працюють у фінансовій сфері.
