Час корпоративних облігацій чи ілюзія ринку? Що насправді відбувається з debt market в Україні

Навесні 2026 року український ринок корпоративних облігацій почав демонструвати помітне пожвавлення — і це вже не поодинокі кейси, а системна тенденція. На фоні активного розвитку боргового ринку загалом, де лише за перший квартал 2026 року держава залучила понад 142 млрд грн через облігації внутрішньої держпозики, інтерес до інструментів debt financing з боку бізнесу також почав зростати.

Компанії різних секторів — від агро до фінансових сервісів і споживчого кредитування — дедалі частіше розглядають їх як альтернативу класичному банківському кредитуванню. Banker розібрався, які ключові переваги корпоративних облігацій, чи є ризики і складнощі для емітентів, які компанії вже вийшли на debt market та що очікувати в найближчі 1-2 роки.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Чому бізнес повертається на debt market

Попри те, що ринок корпоративних облігацій в Україні все ще залишається відносно вузьким, навесні 2026 року він почав демонструвати ознаки поступового відновлення. Важливо розуміти: мова не про вибухове зростання чи масовий вихід нових емітентів, а про більш тонку зміну поведінки бізнесу.

За словами директора ПРАТ «Фондова біржа «Перспектива» Станіслава Шишкова, пожвавлення на ринку триває вже кілька років, але змінюється його якість. Якщо у 2021 році було 113 випусків на 10,7 млрд грн, то у 2025-му — 29 на 4,7 млрд грн. Водночас частка публічних розміщень зросла з 3% до 66% за кількістю і з 2% до 40% за обсягом. У січні-березні 2026 року обсяг торгів сягнув 2,4 млрд грн, що на 13% більше порівняно з першим кварталом 2025 року.

Ця трансформація напряму пов’язана з поступовою зміною вартості грошей на ринку. Зі зниженням облікової ставки Національного банку України у 2025-2026 роках загальний рівень дохідностей почав знижуватися, що вплинуло і на прибутковість державних облігацій.

Як зазначає CEO ТОВ «БТС Брокер» Євген Кореньков, інтерес до корпоративних облігацій зростає саме на цьому фоні: «Частина інвесторів диверсифікує портфелі на фоні падіння дохідностей за ОВДП і шукає інструменти з премією за ризик. Водночас розвиток стримується воєнними ризиками та обмеженою кількістю публічних і ліквідних випусків».

Це підтверджує і директорка департаменту корпоративних фінансів та казначейства компанії МХП Надія Жеребнюк: «В умовах обмеженого доступу до ресурсів в Україні цей інструмент дозволяє залучати капітал від широкого кола міжнародних інвесторів на більш тривалий термін і з більш гнучкою структурою. Єврооблігації також дають можливість диверсифікувати джерела фінансування і не залежати від якогось одного, що особливо важливо в періоди нестабільності».

Ще один фактор — потреба у довгостроковому фінансуванні. Банки більш виважено підходять до кредитів на понад 2-3 роки, тоді як облігації дозволяють залучати кошти на 3-7 років із прогнозованими виплатами. Це особливо актуально для капіталомістких проєктів і рефінансування. Водночас це не альтернатива, а доповнення: кредити — для операцій, облігації — для стратегічних задач. Ринок при цьому зростає переважно за рахунок досвідчених емітентів.

«Спостерігається збільшення кількості випусків у окремих емітентів — є випадки, коли при погашенні одного випуску облігацій, емітент готує випуск двох-трьох нових», — говорить аналітик IBI-Rating Артем Стрибайло.

Це свідчить про формування певної «кредитної історії» на ринку облігацій. Компанії, які вже пройшли цикл розміщення та погашення, використовують цей досвід для масштабування залучення капіталу. Водночас важливо не перебільшувати масштаби.

Як зауважує фінансовий аналітик, член УТФА Андрій Шевчишин, дійсно є точкові випуски. Але вони більше вписуються у виняток, ніж у правило. Більше того, незважаючи на публічність пропозиції корпоративних облігацій, головні утримувачі сконцентровані серед вузького кола юридичних/фізичних осіб.

Цю ж думку частково підтверджують і дані Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку: за січень 2026 року було зареєстровано випуски лише на 90 млн грн, що не дає підстав говорити про різке зростання активності. Водночас уже березень показав пожвавлення торгів, що може свідчити про поступовий розворот тренду.

Від відомих корпорацій до нових емітентів: хто вже вийшов на ринок

Попри те, що ринок корпоративних облігацій в Україні залишається вибірковим, протягом весни поточного року на ньому чітко проглянулося коло активних гравців. Йдеться як про великі компанії, які працюють із міжнародними ринками капіталу, так і про локальних емітентів, що системно використовують облігації для фінансування бізнесу.

Одним із показових кейсів став вихід МХП на міжнародний борговий ринок на початку 2026 року. У січні компанія розмістила єврооблігації на $450 млн із дохідністю 10,5% річних і погашенням у 2029 році. «Попит з боку інвесторів в рази перевищив пропозицію, і вже 3 лютого ми провели додаткове розміщення ще на 100 млн доларів за ціною вище номіналу також з перепідпискою з боку інвесторів», — додає Надія Жеребнюк.

Хоча цей кейс формально не належить до «весняної хвилі», він задає тон для всього року. «МХП стала першою українською компанією після початку повномасштабної війни, яка змогла здійснити нове розміщення на міжнародному ринку капіталу», — підкреслює пані Надія. Залучені кошти спрямовані на рефінансування попереднього боргу, зокрема на погашення єврооблігацій на $550 млн зі ставкою 6,95%, термін яких спливає у 2026 році. Це дозволило компанії подовжити борговий профіль і знизити короткострокові ризики ліквідності.

На внутрішньому ринку більш системним гравцем виступає NovaPay, яка фактично сформувала модель регулярних публічних випусків корпоративних облігацій.

«Ми працюємо з великим обсягом клієнтів і бачимо стабільний попит на кредитні продукти — як з боку бізнесу, так і фізичних осіб. Корпоративні облігації дозволяють масштабувати цей напрям прозоро та системно, залучаючи кошти від інвесторів і спрямовуючи їх у кредитування. Крім того, для нас це ще й про розвиток ринку: ми стали першою приватною компанією в Україні, яка у воєнний час вийшла з публічною пропозицією облігацій», — заявив в.о. Генерального директора компанії NovaPay Ігор Приходько.

З 2023 по 2026 рік NovaPay здійснила серію послідовних емісій: серії A, B, C по 100 млн грн кожна у 2023 році, серії D, E, F, G, H, I у 2024 році, серії J, K, L у 2025 році і серія М у 2026. Загалом понад 7 700 інвесторів вже вклали кошти в облігації компанії, а обсяг залученого фінансування перевищив 3,5 млрд грн. Окремі випуски, за словами компанії, розміщувалися менш ніж за місяць, що свідчить про стабільний попит з боку інвесторів та поступове формування довіри до інструменту. Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» присвоїло облігаціям NovaPay (ТОВ «НоваПей Кредит») серії М рейтинг uaAA, що підтверджує високу кредитоспроможність емітента та надійність виконання ним зобов’язань перед інвесторами.

У сегменті реального сектору показовим є кейс підприємств групи «Молочний альянс». Зокрема, у березні 2026 року НКЦПФР зареєструвала випуск корпоративних облігацій серії E ТДВ «Яготинський маслосирзавод». Хоча детальні параметри випуску не розкриваються публічно у повному обсязі, сам факт появи нових серій свідчить про системне використання боргових інструментів компаніями реального сектору.

Паралельно з великими та середніми емітентами на ринку з’являються нові випуски у фінансовому та суміжних сегментах. Зокрема, 14 квітня 2026 року на ПФТС стартувало розміщення облігацій ТОВ «Споживчий центр» обсягом 100 млн грн із дохідністю 24% річних. Випуск реалізували через біржовий аукціон із використанням стандартного механізму DVP, він має середньостроковий характер із погашенням у 2029 році. Організатором виступає інвестиційна компанія «Універ Капітал».

У квітні також відбулося розміщення корпоративних облігацій ТОВ «Вікінг Парк» на аналогічних умовах за обсягом 100 млн грн. Водночас цей випуск відрізняється більш помірною дохідністю на рівні 9% річних із прив’язкою до валютної динаміки гривні, що додає інструменту елемент захисту від коливань курсу. Як і у попередньому кейсі, розміщення здійснили через ПФТС за участі «Універ Капітал».

Чому бізнес обирає борговий ринок

Однією з ключових причин зростання інтересу бізнесу до корпоративних облігацій у 2026 році залишається доступ до більших обсягів фінансування та можливість диверсифікації джерел капіталу.

Як заявляє Ігор Приходько, облігації дають бізнесу насамперед гнучкість і незалежність від банківського фінансування: «Це більш прогнозований інструмент: заздалегідь визначена ставка, зрозумілі строки і відсутність класичних банківських обмежень, як-от застави чи складні погодження».

Водночас вартість залучення капіталу через облігації залежить від ринкових умов та кредитної якості емітента. «Дохідність по корпоративним облігаціям конкурує з ОВДП, й тим більше з депозитами. Проте ОВДП залишають привабливість через відсутність оподаткування, в той час як дохід по корпоративним облігаціям та депозитам має податок на прибуток 23%», — каже Андрій Шевчишин.

Окрему роль у розвитку ринку відіграє підвищення вимог до якості емітентів. «Основними факторами є позитивна кредитна історія та досвід випуску і якісного обслуговування власних облігацій, прийнятна боргова завантаженість, диверсифікація бізнесу, стабільні фінансові показники, інформаційна прозорість емітента, а також наявність кредитного рейтингу високого інвестиційного рівня», — пояснює Артем Стрибайло.

З боку інвесторів ключовими залишаються оцінка кредитного ризику, прогнозованість грошових потоків та співвідношення дохідності до альтернативних інструментів, зокрема ОВДП. Як зазначає Євген Кореньков, важливу роль також відіграють ліквідність випуску та макрофінансові ризики, які формують загальне сприйняття інструменту на ринку.

Додатковим стимулом для розвитку сегменту, зі слів Станіслава Шишкова, є регуляторні зміни та адаптація ринку до більш гнучких умов допуску цінних паперів до торгів. Це дозволяє більшій кількості емітентів виходити на біржовий ринок і поступово розширює базу корпоративних запозичень в Україні.

Водночас, як зауважує Надія Жеребнюк, одним із ключових факторів популярності боргових інструментів є їхній довгостроковий характер і масштабованість. За її словами, єврооблігації дозволяють компаніям залучати значні обсяги капіталу на довгі строки та формувати передбачувану структуру боргу, а також підвищують впізнаваність емітента на міжнародному ринку.

Які ризики та обмеження ринку корпоративних облігацій для емітентів

Попри зростання інтересу до корпоративних облігацій як інструменту фінансування, вихід на цей ринок для компаній залишається пов’язаним із низкою структурних та операційних ризиків.

За твердженням Артема Стрибайла, ключовими ризиками для інвесторів залишаються війна та пов’язана з нею невизначеність. Серед інших — кредитний ризик і можливі затримки виконання зобов’язань, низька ліквідність ринку та регуляторні обмеження, що впливають на рух капіталу й участь нерезидентів.

На думку Ігора Приходька, компанії мають бути готовими до постійної прозорої звітності, регулярного розкриття інформації та відповідності вимогам ринку капіталу. Не менш важливою є довіра інвесторів, яка формується через зрозумілу бізнес-модель, стабільні фінансові показники та історію виконання зобов’язань. «І третє — це операційна готовність: потрібно вибудувати процеси так, щоб забезпечити бездоганне обслуговування інвесторів, виплати та комунікацію», — доповнює він.

«Загалом вихід на міжнародний ринок капіталу є дуже чітким маркером зрілості бізнесу, що свідчить про достатній рівень фінансової стабільності та довіри з боку міжнародних інвесторів», — підкреслює Надія Жеребнюк.

Структура попиту та нові тренди

Структура попиту на корпоративні облігації в Україні залишається змішаною, поєднуючи домінування інституційних інвесторів із поступовим зростанням ролі приватного капіталу. Традиційно найбільший обсяг угод забезпечують професійні учасники ринку — інвестиційні фонди, банки, страхові компанії та недержавні пенсійні фонди, тоді як роздрібні інвестори формують значну частину кількості операцій.

Як стверджує Станіслав Шишков, інституційні інвестори домінують за обсягом торгів, індивідуальні інвестори — за кількістю транзакцій. Важливу роль відіграють технологічні рішення інвестиційних компаній, зокрема «Універ Капітал» та ICU, які запропонували масовому інвестору зручні ІТ рішення для торгівлі на біржах та диверсифікації вкладень.

Водночас Євген Кореньков пояснює: «Значна частина історичних випусків в Україні здійснювалася без публічної пропозиції (закриті розміщення), що передбачає обмеження на розповсюдження серед не професійних інвесторів. Тому вагому роль традиційно відіграють інституційні та наближені до них гравці».

За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, частка корпоративних облігацій у портфелях інвестиційних фондів становить близько 2–5% і залишається стабільною. Водночас у секторі венчурних ІСІ, який акумулює понад 95% активів усіх ІСІ, сукупна вартість корпоративних облігацій сягає майже 13 млрд грн, що робить їх одним із ключових корпоративних інструментів цього сегмента. «Таким чином, вони були не лише найпопулярнішим корпоративним інструментом у венчурному секторі, а й найбільш вагомим серед усіх видів цінних паперів та деривативів в активах цього сектору (третина портфелю ЦП та деривативів)», — роз’яснює старший аналітик УАІБ Анастасія Гаврилюк.

Недержавні пенсійні фонди за останній рік збільшили частку корпоративних облігацій у портфелях, що свідчить про зростання довіри з боку довгострокових інвесторів. Водночас інтерес до ESG- та «зелених» облігацій лише формується і поки залежить від міжнародної підтримки та розвитку регуляторної бази.

Чи очікувати на розвиток ринку корпоративних облігацій цього року?

Очікування щодо корпоративного боргового ринку у другій половині 2026 року залишаються помірно позитивними, однак без ознак різкого розширення. Аналітики сходяться на думці, що розвиток сегменту буде поступовим і залежатиме насамперед від макрофінансової стабільності, рівня попиту з боку інвесторів та регуляторних умов.

За оцінками учасників ринку, ключовим обмеженням залишається недостатній обсяг попиту, через що корпоративні облігації поки що не формують повноцінної конкуренції банківському кредитуванню. Як зазначає Андрій Шевчишин, кредити — це швидше, простіше й іноді дешевше. За його словами, у найближчій перспективі банківське кредитування залишатиметься ключовим джерелом фінансування для бізнесу.

Водночас ринок поступово отримує нові стимули для розвитку. Як каже Євген Кореньков, перспективи виглядають помірно позитивними за умови збереження макрофінансової стабільності. Додатковим позитивним драйвером є кроки НКЦПФР щодо спрощення процедур емісії облігацій, що вже поступово пожвавлює ринок.

Очікується, що найбільшу активність збережуть фінансовий сектор і компанії споживчого кредитування, а також окремі стабільні гравці реального сектору. Друге півріччя 2026 року, ймовірно, принесе поступове розширення ринку без різких стрибків — із домінуванням банківського кредитування та паралельним розвитком біржових інструментів.

Тож кредит чи debt market?

Обираючи, варто розуміти: корпоративні облігації доцільні для компаній, які потребують фінансування на 3-7 років, мають стабільні грошові потоки та готові до більшої прозорості. Вони дозволяють зафіксувати умови залучення і диверсифікувати джерела капіталу. Натомість банківське кредитування залишається практичним рішенням для короткострокових потреб і швидкого фінансування. У підсумку вибір залежить не лише від вартості ресурсів, а й від зрілості бізнесу та його стратегії.