Колектори, банки та страхування: огляд головних фінансових законів 2021 року

Верховна Рада в цьому році ухвалила багато законопроєктів, а президент підписав їх. Серед них є й ті, що стосуються фінансової діяльності. Наприклад, нові умови роботи колекторів, корпоративне управління банків та фінпослуги. Banker.ua проаналізував нові закони та розповідає, що змінилося завдяки їхньому прийняттю.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Колекторська діяльність

14 квітня набув чинності закон «Про колекторську діяльність», який фактично узаконив роботу колекторських агенцій.

Проте новий закон запровадив деякі обмеження для колекторів, які й так були раніше заборонені. Наприклад, колекторам на законодавчому рівні заборонили тероризувати боржників, впливати на них психологічно чи фізично.

Національний банк України здійснюватиме нагляд за дотриманням колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їх права у разі порушень.

«Банківський закон»

30 червня Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №4367, ухвалення якого наближає банківську систему України до європейських вимог — це одна з умов отримання другого траншу МВФ у рамках програми stand-by.

Прийняття «банківського законопроєкту», який передбачає зміцнення корпоративного управління в банках та приведення вимог до їхнього капіталу у відповідність до положень європейського законодавства, під час голосування підтримали 279 народних обранців.

В рамках гармонізації українського банківського законодавства із законодавством ЄС цей закон, як очікується, підвищить прозорість та стабільність банківської системи країни, забезпечить захист прав вкладників та кредиторів, підніме рівень нагляду за фінустановами з боку НБУ та підвищить якість виконання регулятором його функцій у сфері банківського регулювання загалом.

Корпоративне управління у банках

Тоді ж, 30 червня, Президент України підписав закон №1587-ІХ, спрямований на вдосконалення питань організації корпоративного управління у банках. Документ покликаний адаптувати банківське законодавство України до правових норм ЄС, покращити якість роботи вітчизняних банків, посилити захист прав вкладників та кредиторів, а також підвищити стабільність банківського сектору.

Так, закон передбачає впровадження в банках трирівневої системи внутрішнього контролю, зміцнення корпоративного управління за рахунок підвищення відповідальності ради та правління фінустанов за прийняті рішення та встановлення вимог до членів ради та правління банку щодо їх колективної придатності.

Крім того, документ встановлює вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу та ліквідності банку та розширює повноваження НБУ в галузі нагляду.

Закон про страхування

Новий закон «Про страхування», ухвалений Верховною Радою 18 листопада, змінює цілий спектр вимог щодо роботи страховиків в Україні.

Наприклад, змінюються вимоги до ліцензування страхових компаній: учасники ринку зможуть отримувати одну ліцензію замість цілого ряду на окремі види послуг та змінювати обсяг ліцензії, додаючи нові класи або звужуючи їхній перелік. При цьому, уточнює регулятор, компанії не зможуть суміщати послуги life та non-life-страхування.

Також новий закон передбачає дотримання страховиками вимог до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу, а також передбачає обов’язкову реєстрацію в єдиному реєстрі посередників та пропонує дієвий та чіткий механізм виходу з ринку страхових компаній.

Закон про фінпослуги та фінансові компанії

Новий закон про фінпослуги, ухвалений Верховною Радою 14 грудня, «бетонує» єдині вимоги для всього фінсектора та запроваджує чіткі правила роботи для фінансових компаній та ломбардів.

За словами першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової, ухвалений закон №5065 запроваджує чіткі правила роботи для українських фінкомпаній та ломбардів. Йдеться, зокрема, і про вимоги щодо захисту прав клієнтів таких установ.

Крім того, документ «бетонує» єдині та прозорі принципи роботи та вимоги, що діють для всього фінсектора.

Так, закон розмежовує фінансові та супровідні послуги, спрощуючи регулювання останніх, а також передбачає єдині прозорі вимоги до кваліфікації керівників, структури власності тощо.

Ключові нововведення закону — пропорційні вимоги до мінімального капіталу, спрощення порядку придбання або збільшення суттєвої участі, пропорційний підхід та запровадження нагляду за ринковою поведінкою, спрощення доступу на ринок для фінкомпаній та ломбардів та нові можливості для них, підвищення якості корпоративного управління, можливість для компаній передати частина функцій на аутсорсинг, створення регуляторної платформи для тестування інноваційних послуг та запобігання порушенням.