Ідея Банк: досвід перших. Про відновлення кредитування на ринку

Banker.ua продовжує спецпроєкт «На своєму фронті», в якому ми зібрали історії українських банків і бізнесів про те, як вони функціонують від початку війни. Це повноцінні бізнес-кейси, які розкривають шлях окремих команд протягом всіх місяців після 24 лютого.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Сьогодні публікуємо кейс Ідея Банку. Текст наведений нижче.

Ідея Банк першим з українських банків розпочав кредитувати населення ще на початку квітня 2022 року. Чи не пожалкував він про прийняте рішення? Як загалом банк веде бізнес в умовах війни? Про це та інше Banker.ua розповів Директор з розвитку бізнесу, Член Правління Ідея Банку Володимир Малий.

— Володимире Васильовичу, розкажіть, як ви та банк зустріли цю війну?

— Життя банку, як і всіх українців, поділилось на до і після. Ще 23 лютого на зустрічі Правління ми в статусі одного з найбільш прибуткових банків України підбивали попередні підсумки лютого та планували останній його тиждень, констатуючи рекордне зростання кредитного портфелю, доходів і прибутку банку. Проте ранок 24 лютого змінив наші плани, як і плани більшості украінців.

Перші «воєнні» ранки були  непрості: щогодинні наради, надскладні рішення з питаннь, які ми проходили вперше. Потрібно було знаходити компроміси та нести дві конфліктуючі між собою відповідальності: перша — як забезпечити роботу банку так, щоб більшість клієнтів мали доступ до своїх фінансів, друга — забезпечити максимально можливу за тих умов безпеку для працівників банку. І, на мою думку, головне завдання  банківського бізнесу — не втратити довіру клієнтів — ми відстояли щоденними конкретними діями, роботою без вихідних. Попри всі складнощі нам вдалося забезпечити безпечний доступ клієнтів до своїх фінансів, зняти частину комісій, оформити клієнтам кредитні канікули тощо.

— Які першочергові рішення ви приймали?

— По-перше, Правління та керівники напрямів залишились в Україні. Керувати ситуацією правильніше, коли ти в епіцентрі подій та відчуваєш її зсередини. А те, що працівники відділень часто, не зважаючи на небезпеку, виходили на роботу, щоб виконати наші зобов’язання перед клієнтами, можу назвати героїзмом і пишаюся ними.

По-друге, інформація. Найгірше, що може статися в такій ситуації — це інформаційний вакуум. Банк і до війни працював, по суті, в режимі трьох центрів управління, адже ключові служби банку знаходились у Львові, Києві, Івано-Франківську. Тому стандарти комунікації з системою вже були доволі чіткими і дозволили втримати керованість та роботу банку як єдиної системи. Працювала комунікація в месенджерах на рівні Правління, відповідальних за бізнес-напрями, і головне — з регіонами. Ми в режимі онлайн керували мережею, забезпечували роботу відділень, проводили безліч нарад стосовно реакції на оперативну обстановку.

Першочерговими стали питання допомоги ЗСУ на передовій,  а також  підтримка тих співробітників, які екстренно евакуювалися з зони ведення бойових дій. Для них банк забезпечив можливість переїзду та розміщення на Заході України.

З клієнтами ми тримали постійний зв’язок і інформували через сайт та соцмережі про те, які відділення працюють, де і як можна здійснити свої операції дистанційно. Через контакт-центр клієнти залишали свої побажання, і не раз працівники відділень виходили на роботу на декілька годин у важких регіонах під запит конкретного клієнта. Хтось хотів забрати свої речі з банківської ячейки, хтось залишився зовсім без коштів, і потрібно було видати гроші через касу.

Була навіть спроба налагодити роботу банку в Польщі для обслуговування українців, однак певні законодавчі обмеження не дали це зробити. Поступово ситуацію взяв під контроль НБУ, і нам стало легше, оскільки з’явились чіткі регламенти та рекомендації. Було впроваджено низку важливих і для банківської системи, і для економіки рішень.

— Коли банк відновив свою роботу, які послуги надавав? Чи були якісь обмеження?

— Пройшли перші шокові дні, тижні, місяці. Ми, як і більшість українців, почали адаптуватися до життя в воєнний час. Поступово, слідуючи за досягненнями наших славних ЗСУ, які відвойовували тимчасово окуповані загарбником землі,  відділення Ідея Банку відновлювали свою роботу там, де це було безпечно для життя та здоров’я клієнтів і співробітників. Головним своїм завданням ми ставили підтримку наших клієнтів, щоб вони відчували захищеність своїх ресурсів і доступ до управління ними.

Стосовно кредитів, то, з одного боку, Ідея Банк, як і більшість банків, запровадив вимушені кредитні канікули для своїх кредитних клієнтів. З іншого боку, хоча попит впав у рази, проте певний сегмент клієнтів потребував кредитів. Потрібно було відновлювати свої мікробізнеси, робити ремонти в пошкоджених теро­ристами оселях, а комусь довелося брати кошти на елементарні життєві потреби в їжі, одязі тощо.

Правлінням банку було прийня­те непросте рішення — відновити готівкове кредитування. 12 квітня Ідея Банк першим серед українських банків з моменту початку війни запустив кредитування населення по всім каналам (відділення, партнерські мережі, онлайн). Варто зазначити, що банк кредитував як діючих, так і нових клієнтів — на таке серед банків наважилися лише одиниці. Вже у травні мережа відновила свою роботу на 90% від довоєнної кількості відділень.

— Не пошкодували, що так рано почали? Це дало якісь результати? В якому стані наразі воєнний портфель?

— Запропонувавши населенню різні кредитні продукти, ми переконалися, що це було дійсно необхідно. Так, кількість виданих кредитів за квітень-червень склала майже 5 тисяч готівкових, споживчих та карткових кредитів.

На сьогодні якість погашень знаходиться на контрольованому рівні і дозволяє нам і надалі кредитувати. Звісно, в тих регіонах, які найбільше постраждали від війни, якість обслуговування портфелю гірша. Ми з розумінням ставимося до цього і йдемо таким клієнтам назустріч. Що стосується нових видач, то наша кредитна політика дозволяє видавати нові кредити і тримати необхідну якість портфелю за виданими кредитами.

Крім того, Ідея Банк активно кредитує мікробізнес і приватних підприємців. Тут також спостерігається зменшення попиту на кредити. При чому змінилось цільове призначення.

Окрім кеш та споживчих кредитів, ми відновлюємо і карткові продукти з кредитним лімітом, які з початком воєнних дій в Україні було обмежено за більшістю карток. Вже в червні, розуміючи потреби клієнтів у поточних умовах, кредитний ліміт за картками було відновлено.

— На ваш погляд, наскільки витривала наша банківська система? Чого очікувати далі?

— Ми, українці, — унікальна нація. В 2009 році весь світ жахався від темпів спаду економіки, почався банкопад і черга банкрутств у США, а згодом і в Європі. Так, ВВП США у 2009 році впав на 2,8%, Німеччини — на 5%. Таке падіння сприймалося ними як драматичне, небачене, жахливе. У той же час, в Україні падіння ВВП у 2009 році склало 34,9% в долларах США. Цей перший для країни виклик ми тоді витримали. Звісно, буде перебільшенням сказати, що кризу 2008-2009 років ми пережили легко. Багато банків не розрахували ризики і пішли або були виведені з ринку. Однак, ми вижили і стали сильнішими. Це сталося і в 2009 році, і в 2014-му.

Сьогоднішні виклики безпрецедентні, але переконаний, що ми вийдемо з цієї війни сильнішими, єдиною успішною європейською нацією. Сьогодні ми всі на війні, кожен на своїй. Фінансовий фронт, упевнений, ми втримаємо. Поміж тривогами і сиренами продовжуємо працювати, робимо те, що любимо і вміємо, допомагаємо один одному, віримо в ЗСУ, донатимо і разом наближаємо перемогу, яка неодмінно скоро відбудеться!