Європейські стандарти та гральний бізнес: огляд соцмереж експертів з 14 по 18 лютого

Українські банкіри та експерти так само пишуть про свою діяльність і публікують власну думку з різних питань у соцмережах. Наприклад, цього тижня вони говорили про наближення фінансового сектора до європейських стандартів, гральний бізнес і як можна контролювати банківські рахунки українців. Banker.ua зібрав найцікавіші посади експертів за тиждень.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Кирило Шевченко про європейські стандарти

Глава НБУ Кирило Шевченко цього тижня у себе у Facebook написав про те, що регулювання фінансового сектора в Україні наблизилося до європейських стандартів.

Так, за його словами, останні два роки для багатьох секторів економіки України виявилися вкрай нелегкими, а для фінансової системи України ще й періодом випробування на стійкість. Проте, стверджує Шевченко, ці обставини ще більше вмотивували Національний банк України активніше працювати над прискоренням реалізації євроінтеграційних реформ у фінансовому секторі.

Голова Нацбанку зазначає, що саме у сфері фінансових послуг у 2021 році було досягнуто найбільшого прогресу у виконанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Порівняно з 2020 роком, за інформацією уряду України, цей показник виконання Угоди зріс на 26% та становить 62%.

«Приємно зазначити, що за нашими оцінками, що ґрунтуються на даних урядової моніторингової системи «Пульс Угоди», відсоток виконання завдань, за які головною відповідальною є Національний банк, на сьогоднішній день становить 85%», — пише він.

Більше деталей — у пості Кирила Шевченка.

Олег Гороховський про можливу послугу контролю фінансів

Співзасновник monobank Олег Гороховський запропонував підписникам висловитися щодо потенційної нової послуги у його банку.

Так, він нагадав, як у них працюють «дитячі» карти – батьки у себе в додатку бачать виписку за рахунками дитини, можуть налаштувати за цими картками ліміти та обмеження використання (інтернет-ліміт, заборона зняття готівки, поповнень, p2p, ігрові сайти та тд).

Пропозиція Гороховського зробити також не тільки не для дітей, а для тих людей, які не дуже впевнено почуваються в цифровому світі.

«Наприклад, наші батьки, бабусі, дідусі, ну і власне будь-хто, хто надасть «контролеру» доступ і дозвіл на контроль його рахунку, за аналогією з «дитячою» карткою», — пише Гороховський.

Він також зазначає, що для активації достатньо буде в налаштуваннях безпеки карти активувати процес підв’язки, далі покажуть QR-код, який має відсканувати контролер. Після сканування той, кого контролюватимуть, дасть згоду на контроль своєї карти, після чого у «контролера» у списку карток з’явиться контрольована карта, аналогічно «дитячій» картці. Таким чином, всі витрати будуть враховувати встановлені контролером ліміти та обмеження і якщо транзакція перевищує ліміт за нею буде відмова.

Докладніше — у пості у банкіра.

Віктор Скаршевський про легалізацію грального бізнесу

Віце-президент Української спілки промисловців і підприємців (УСПП) Віктор Скаршевський розповів про основний міф противників легалізації грального бізнесу: українці масово побіжать до казино та загостриться проблема лудоманії.

За його словами, попри заяви противників реформи щодо легалізації азартних ігор, жодної половини країни лудоманів в Україні немає і бути не може.

«Згідно з офіційною статистикою, наданою КРАЇЛ, в Україні зареєстровано всього 218 лудоманів. Фейковість маніпулятивних заяв про половину країни залежних гравців підтверджують результати комплексного соціологічного дослідження, проведеного компанією Info Sapiens для Ukrainian Gambling Council.

За даними дослідження, абсолютна більшість українців (92,3%) повідомили, що не брали участі у азартних іграх протягом останніх п’яти років. Більше того, не планують це робити — від 89,1% до 91,7% (залежно від різновиду азартних ігор) респондентів відповіли, що не хотіли б грати на гроші в азартні ігри. Так, проблема лудоманії існує, але її масштаби серйозно перебільшені противниками реформи», —  пише він.

Детальніше читайте тут:

Богдан Данилишин про фінсектор та кредитування

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин пише, що за оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору в січні, збільшився на 2,4%, у тому числі в національній валюті — на 0,6%, частково компенсувавши скорочення гривневих корпоративних кредитів у грудні 2012 року (майже на 2%).

За його словами, швидші темпи зростання кредитування фізичних осіб зумовили збільшення їх частки у кредитному портфелі банків до 23,4% у січні порівняно з 21,1% на початку 2021 року.

Також Данилишин додає, що обсяг гривневих депозитів, основного джерела фондування банків, у січні скорочувався як у корпоративному, так і у роздрібному сегментах (на 6,5% та 3,9% за місяць відповідно). При цьому збільшення валютних депозитів корпоративних клієнтів у січні дозволило компенсувати відтік депозитних вкладів населення іноземній валюті.

«Банки зберігають значний потенціал до кредитування з огляду на збільшення регулятивного капіталу у січні до 219 млрд. гривень. Це його історично найбільше значення. Показники адекватності капіталу банків у січні залишалися на рівні близькому до значень попереднього місяця (за регулятивним капіталом – 18%, за основним капіталом – 11,6%), що, втім, у 1,5 разу вище за мінімальні нормативні значення. Банки також продовжують із запасом виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків», — заявляє він.

Детальніше читайте у його публікації.