Доходи від транзиту газу і кредитування бізнесу: огляд соцмереж експертів з 17 по 21 травня

Поточний тиждень був наповнений знаковими подіями: країна відзначала День банкіра, у Мінфіна змінився керівник, а НБУ представив нову економічну стратегію. Banker.ua розбирався, про що писали експерти в період з 17 по 21 травня.

Кирило Шевченко про нову економічну стратегію

Голова Національного банку України Кирило Шевченко представив нову стратегію НБУ до 2025 року, яка включає три основні напрямки: сприяння відновленню та розвитку економіки, цифрові фінанси як драйвер для цифровізації економіки, інституційний розвиток та операційна досконалість.

“Також в рамках посилення взаємодії з нашими стейкхолдерами ми будемо працювати над створенням окремого фінансового суду. Досягаючи поставлених стратегічних цілей, ми будемо втілювати в життя наше бачення і місію Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності для сприяння сталому економічному розвитку України», — написав банкір.

Детальніше в пості

Михайло Кухар про інфляцію в Україні

Згідно з розрахунками економіста Михайла Кухара, інфляція цього року через “недооцінку” основних макроекономічних параметрів Мінекономіки і Мінфіном складе не 7%, а 15%+ відсотків (дефлятор ВВП). Вже в першому кварталі через дію “інфляційного податку” йде перевиконання бюджету за всіма видами податків.

«Але хтось (а ми здогадуємося, що прізвище цього когось Гетьманцев, звичайно ж) доповідає Президенту, що зростання доходів бюджету – це результат успішної боротьби з тіньовою економікою. (“Не може ж бути, що експорт та імпорт в рік ковіда зростає більше, ніж в 2019 році” – цитата)”, — повідомив експерт.

Детальніше про ситуацію в пості

Богдан Данилишин про збільшення кредитування реального сектору

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин повідомив про те, що зростання реального сектору кредитування значно збільшилося. Обсяг наданих банками кредитів реальному сектору в квітні виріс на 1,8%, у тому числі корпоративним позичальникам – на 2,1% (15,7 млрд грн), фізичним особам – на 1,0% (+ 2,0 млрд гривень). Зростання кредитного портфеля банків відбувалося головним чином за рахунок збільшення гривневого кредитування (в середньому на 13,7 млрд грн), тоді як в іноземній валюті заборгованість корпорацій перед банками зростала більш повільними темпами. При цьому процентні ставки за кредитами банків корпоративному сектору зросли: у гривні – на 0,4 в. п., в іноземній валюті – на 0,6 в. п.

“Збільшенню банківського кредитування сприяють збільшення депозитної бази і висока адекватність капіталу банків. Так, обсяг депозитів у банківській системі збільшився в квітні на 15,1 млрд грн, головним чином за рахунок збільшення гривневих депозитів домогосподарств (14,7 млрд грн). Натомість вкладення населення в банки в іноземній валюті, навпаки, скоротилися – на 51,5 млн грн. доларів США (в еквіваленті), враховуючи близькі до нуля ставки за вкладами в іноземній валюті», — упевнений експерт.

Більше інформації в пості експерта

Віталій Шапран про зниження комісій за перекази в системах MasterCard і Visa

Член Наглядової ради НБУ Віталій Шапран повідомив, що НБУ підписав меморандум про зменшення комісій за перекази в платіжних системах MasterCard і Visa. Згідно з новими домовленостями, з 1 липня 2021 року комісія складе не більше 1,2%; з 1 липня 2022 року – не більше 1%; з 1 липня 2023 року – не більше 0,9%.

“Мені особливо приємно, що меморандум підписаний під егідою НБУ. Думаю, інші учасники ринку зможуть також приєднатися до цієї ініціативи, створивши тренд, який так потрібен нашому ринку для закріплення позитивних cashless-тенденцій останніх років”, — повідомив виданню “Комерсант” Віталій Шапран.

Детальніше в пості

Сергій Фурса про ризик створення “Північного потоку-2”

Економічний експерт і аналітик Сергій Фурса написав, що ризик будівництва “Північного потоку-2” постійно зростає. На думку експерта, США збираються ввести ослаблені санкції проти “Північного потоку-2” і не збираються відправляти під санкції німців. Це робить більш імовірним те, що газопровід можуть добудувати.

“Це означає втрату для України на горизонті 4 років доходів від транзиту в розмірі 2 млрд доларів на рік і істотно б’є по нашій енергетичній безпеці. А може і не тільки по енергетичній. А може, і раніше, ніж 4 роки. Можна скільки завгодно бути впевненими в тому, що захід не дасть обрушитися Україні і буде підтримувати її. Можна будувати собі супер геополітичні теорії в мозку. Все можна. Тільки потім не треба засмучуватися, якщо підтримка Заходу виявляється нижче, ніж нам хотілося б», — написав Сергій Фурса.

Як резюмує експерт, Україні залишається, як завжди, сподіватися на удачу, що “росіяни не встигнуть добудувати свою трубу до того моменту, як у Німеччині переможуть зелені. Удача – наше все. Надія на диво – наша українська традиція. Особливо після того, як ми самі все поламали”.