“На Україну чекає довгий шлях побудови фондового ринку”, – Олег Курченко, CEO біржі Binaryx

Зовсім нещодавно уряд України заявив про намір створення фондового ринку в країні. Таким чином чиновники планують залучити інвестиції і допомогти українському бізнесу вийти на світовий рівень. Наскільки фондовий ринок необхідний Україні, та які компанії реально зможуть отримати підтримку іноземних інвесторів, Banker.ua з’ясовував у СЕО біржі Binaryx Олега Курченка.

– Україна прийняла рішення про створення та розвиток фондового ринку. З чим це може бути пов’язано? Чому саме зараз?

О. К.: В першу чергу, таке рішення було прийняте для залучення зовнішніх інвестицій. Також це приверне партнерів, які зацікавлені в досить ємному ринку України. Звичайно, законодавства ще немає і його ніколи не було. Але незабаром правова база буде готова. Юристи, з якими ми співпрацюємо, дуже сильно залучені в цей процес. Тому ми з перших вуст дізнаємося всі новини.

Все, що є на даний момент, – Комісія з цінних паперів. А єдиний представник українського ринку, який пов’язує кінцевого споживача з фондовим ринком – Укргазбанк. Говорити про функціональність і інтерфейси я не буду, тому що їх просто немає. Також як і немає інструментів для простого управління фондовим ринком (не рахуючи облігації держпозики). Ось це весь поточний фондовий ринок України. Весь світ просунувся далеко вперед у цьому питанні. При цьому ніхто не готує професійних трейдерів. Вивчати основи трейдингу і шукати брокерів для виходу на фінансовий ринок потрібно самостійно.

– Які українські компанії можуть претендувати на торгівлю акціями на даному ринку?

О. К.: Якщо говорити про компанії, які цікавляться виходом на ринок IPO, то їх досить багато. Багато стартапів шукають підтримку за кордоном, адже там простіше знайти інвесторів і спробувати вийти з акціями на фондовий ринок. Звідси “витік мізків” і, як наслідок, фінансів з країни. Компанія, яка пішла з ринку України, навряд чи захоче туди повернутися. Це ж стосується розвиненого в нашій країні аграрного сектора, логістики, перевезень. Якщо все це з’єднати законодавчо з фінансовими ринками, то ми могли б отримати користь як для уряду, так і для кінцевого споживача.

– Також в Україні планується створити фондовий ринок капіталів. Наскільки він необхідний країні? В чому особливості цього ринку?

О. К.: В Україні є досить великі сировинні та фінансові ресурси. Ось тільки інвестори не поспішають вкладати кошти в свою країну. Вони вважають за краще купувати зарубіжну нерухомість, користуються зарубіжними брокерами для придбання акцій тощо. Тому створення ринку капіталів — логічний крок. Наскільки швидко і правильно це зробить уряд – залишається загадкою. Але широкого обговорення і підписання меморандумів вже достатньо. Нагадаю, що ринок капіталів — це частина основного фінансового ринку, де гроші обігаються більше року. Тут відбувається вільний перерозподіл капіталів, які потім вкладають в різні дохідні фінансові інструменти.

– На ваш погляд, ф’ючерси на яку сировину з’являться в першу чергу на фондовому ринку (вугілля, газ)?

О. К.: Поява ф’ючерсів (контрактів на сировину) – ще один необхідний крок. Цілком ймовірно, що першими з’являться ф’ючерси на пшеницю і цукор, потім на газ і вугілля тощо. Але залишимо розмови і продовжимо стежити за ситуацією.

– Які ризики і можливості фондового ринку в Україні?

О. К.: Існує дуже багато ризиків і ситуацій “у глухому куті”. Якщо в Україні рік не можуть переформатувати ДАБІ (Державну архітектурно-будівельну інспекцію), то що вже говорити про створення національного фондового ринку “з нуля”. Створити законодавчу базу, передбачити різні сценарії — це все складнощі і ризики. Компаніям, які будуть виходити на IPO, теж доведеться скрутно. Тут або пробивати головою різні перешкоди в законах, або робити вибір на користь Заходу. Тому інтерес трейдерів та інвесторів до українських майданчиків буде мінімальним. Сподіваюся, що тимчасово.

Перший час не буде робочих інструментів, оскільки ринок не буде заповнений. Звідси повільне виконання ордерів, збільшений спред і великі комісії. Результат – трейдер піде на інші майданчики, які вже зарекомендували себе. Точніше, залишиться на них до прояснення всієї ситуації. Щоб фінанси перейшли на український ринок, необхідно не три роки, а 5-10. Крім створення чого-небудь, потрібна ще вагома причина для залучення коштів або налагоджений маркетинг. Але тут вже питання витрат.

– Весь світ рухається шляхом токенізації активів, у тому числі акцій, облігацій, сировини. Чи варто створювати фондовий ринок в традиційному розумінні або вже краще зробити акцент на токенізацію?

О. К.: Поки ринок України формує базу для фондового ринку, інші країни готують базу для цифрових активів – тренду найближчих 30-50 років. Щоб застрибнути в останній вагон, потрібно готувати базу відразу для двох ринків. Однак це зажадає більше зусиль, адже ми говоримо про різні інструменти.

– Якщо говорити про акції, то в які цінні папери українських компаній сьогодні вигідно вкладати гроші?

О. К.: Назвіть мені кілька українських компаній, акції яких доступні на ринку. Упевнений, що я про них навіть не чув. ПриватБанк раніше продавав акції, але тільки наближеним. Київміськбуд також пропонує акції, але ніхто не знає, як їх купити. Тому ніхто не напружується і відкриває сайт будь-якого американського або європейського брокера, де в два кліка можна придбати ф’ючерси, індекси, акції, облігації тощо.

– Скільки можна заробити на трейдингу на фондовому ринку в місяць, торгуючи, наприклад, ф’ючерсами на сировину?

О. К.: Прибутковість цих інструментів може варіюватися. Все залежить від точки входу і терміну покупки активу. Іноді прибутковість становить і 400% за рік (як у акцій Tesla), а може і бути негативною (як на ф’ючерсах по нафті в березні 2020). Все відносно. Консервативні інструменти можуть приносити 3-5%, більш агресивні – до 50% річних.

– А в які акції вкладаєте особисто ви і чому?

О. К.: Мені цікаві акції фармацевтичних компаній (зі зрозумілих причин) та інноваційних (за типом Apple або Tesla). Але у кожного інвестора або трейдера свої інтереси. Одні працюють із золотом через його відносну стабільність, інші — з сріблом або кавою. Інструментів багато, тому виберіть один і будуйте на ньому зручну для себе стратегію. А працювати на українському, російському чи західному ринку — це вже залежить від ємності і властивостей цього ринку.