“Відкритий банкінг і діджиталізація – головні тренди в банківському секторі в 2021 році”, – Олена Коробкова, НАБУ

Незалежна асоціація банків України – це міст між банківським бізнесом і владою. Завдяки підтримці НАБУ банки країни можуть вести відкритий і чесний діалог з регуляторами і урядом, висувати корисні ініціативи і отримувати допомогу в разі необхідності. Як буде розвиватися банківський сектор в 2021 році і які головні тренди сформувалися на ринку, Banker.ua дізнавався у виконавчого директора НАБУ Олени Коробкової.

– Олено, чим займається НАБУ? Які цілі і завдання організації? Скільки банків сьогодні входять до складу НАБУ?

О.К.: НАБУ, в першу чергу, – “голос банків України”. Ми доносимо консолідовану думку банків органам влади і громадськості. Місія НАБУ – сприяти становленню стабільної фінансової системи, вирішенню спільних проблем у секторі, формуванню сприятливих умов для ведення бізнесу та розвитку економіки в цілому. На сьогодні в НАБУ 97 % банківської системи за обсягом активів.

Крім того, після прийняття так званого Закону про спліт і ліквідацію Нацкомфінпослуг ми розширили сферу діяльності асоціації і розвиваємо співпрацю з небанківським сегментом фінансового ринку.

Робота НАБУ тісно пов’язана із законодавством і регуляторною політикою, а також взаємодією з різними державними органами в цьому процесі.

Більш конкретні цілі ми щороку визначаємо в ході стратегічних сесій, в яких беруть участь топ-менеджери банків, і затверджуємо на загальних зборах НАБУ. Серед постійних пріоритетів – захист прав кредиторів, розвиток фінансових інструментів і цифрового банкінгу, рівні умови конкуренції на ринку.

Також ми постійно моніторимо законодавчі ініціативи, потенційно небезпечні для банківського сектора, фінансової стабільності та економіки в цілому.

– Як ви оцінюєте вплив епідемії коронавірусу на роботу банків у 2020 році? Які найбільш значущі зміни в роботі фінансових організацій ви б виділили?

О.К.: Фінансово вплив пандемії проявився у зниженні прибутковості банків порівняно з 2019 роком. Карантинні обмеження і рецесія, що охопила світ, призвели до зниження доходів багатьох позичальників, деякі тимчасово втрачали і весь дохід. Ці обставини змушують банки проводити масові реструктуризації кредитів і формувати більше резервів, що прямо відбивається на фінансовому результаті. Проте, всі діючі банки дотримуються нормативів достатності капіталу і ліквідності, більшість з них (62 з 73) станом на 1 грудня 2020 року залишаються прибутковими.

Також можна відзначити значне зростання (+21,5% з початку року) залишків у гривні на поточних і депозитних рахунках клієнтів (і фізичних, і юридичних осіб) після невеликого відтоку в перші тижні весняного карантину. Прагнення скорочувати витрати і збільшувати накопичення – природна реакція на невизначеність, викликана пандемією коронавірусу. Посприяла цьому і зміцнююча довіра до банківської системи.

Серйозні зміни відбулися і в операційній роботі банків, як з клієнтами, так і у внутрішніх процесах. Необхідність скорочення фізичних контактів між людьми, а також обмеження транспортного характеру підштовхнули банки до дуже швидкої перебудови роботи офісів і відділень, організації віддаленої роботи персоналу, розвитку мобільних додатків.

– Минулий 2020 рік стимулював діджиталізацію банківської сфери. Чи продовжиться цей тренд в 2021 році? Які сфери роботи банків у першу чергу перейдуть у цифровий формат?

О.К.: Технологічно просунуті банки вже сьогодні пропонують своїм клієнтам максимально можливий спектр послуг у віддалених цифрових каналах. Ми всі звикли до мобільних додатків з обов’язковим “джентльменським набором” з рахунків/карток, різноманітних платежів, кредитів і вкладів. Відносно недавно завдяки валютній лібералізації до цього набору додався онлайн-обмін валют.

З юридичними особами банки давно працюють переважно онлайн, однак і тут знаходяться резерви для поглиблення цифровізації. Цікавий приклад – збір інформації про клієнта в агрокредитуванні. Раніше в цьому сегменті було неможливо працювати без широкої мережі регіональних підрозділів і безлічі фахівців, які виїжджали для огляду полів і будівель потенційних і діючих позичальників. Але в силу обставин банки все більше покладаються на збір необхідної інформації віддаленими методами, зокрема на супутникову і аеро-зйомку, агрегацію даних з відкритих джерел. Це, в свою чергу, сприяє розвитку сервісного сектора економіки.

Якщо не брати до уваги послуги, пов’язані з фізичною передачею чого-небудь (наприклад, готівки або металевих злитків), то перехід банків в цифру обмежений тільки законодавством і рівнем розвитку цифрових державних сервісів.

З одного боку, наше законодавство передбачає електронні документи, а в минулому році доступною стала віддалена верифікація клієнтів (раніше була потрібна особиста присутність клієнта або його представника). З іншого боку, перший договір з банком клієнт може підписати виключно власноруч на папері або кваліфікованим електронним підписом (КЕП) в електронному вигляді. На практиці ж мало хто з фізосіб має КЕП, тому все одно доводиться зустрічатися зі співробітником банку особисто. І таких нестиковок безліч.

Однак цифровізація тепер в пріоритеті не тільки у банків, а й у держави. Ми тісно працюємо з НБУ і Мінцифри над перетвореннями, які вже в найближчий рік-два дозволять значно скоротити необхідність використання паперу і особистих візитів. Відвідування банку має бути правом клієнта за його бажанням, а не обов’язком через неможливість вирішити питання дистанційно.

– У 2020 році банки масово згортали програми іпотечного кредитування, роблячи ставку в основному на автокредитування і споживчі кредити. Чи стануть іпотечні кредити такими ж популярними, як і раніше?

О.К.: У 2020 році банки не згортали іпотечні програми. Навпаки, вони запускали нові і нарощували обсяги кредитування. Поки ці обсяги не дуже помітні в загальному кредитному портфелі банків, але повний штиль останніх декількох років ми все ж подолали.

Причини цього криються в основному в історично рекордному зниженні процентних ставок в минулому році – спочатку за вкладами, а потім і за кредитами. За умови збереження фінансової стабільності і розумної грошово-кредитної політики, є всі підстави очікувати інтенсивного зростання іпотечного кредитування в цьому і наступних роках.

– Як реалізується програма кредитування “5-7-9”. Як ви оцінюєте подібні ініціативи?

О.К.: Програма держпідтримки “Доступні кредити 5-7-9%” – вельми позитивна подія. Її ефективність можна оцінювати по-різному, але важливо при цьому не зациклюватися на валових обсягах виданих в рамках програми кредитів.

Головна ідея програми – дати доступ до кредитів тим підприємцям, які тільки починають свій бізнес або не можуть претендувати на банківський кредит через малий масштаб діяльності і не завжди прозорі методи ведення справ. Програма – той місток, який допомагає їм почати і навчитися працювати з банками, а банкам – напрацювати підходи в роботі з подібними клієнтами.

Але підприємців, які готові працювати “по-білому” (а це головна умова для отримання фінансування) і розвивати свій бізнес, не так вже й багато. Та й суми кредитів невеликі. Тому на старті програми ми чули дуже багато заяв, що вона не працює.

Пізніше, під впливом кризових обставин, умови програми були кілька разів переписані і розширені, додані антикризові кредити і рефінансування раніше виданих. Все це дозволило значно наростити обсяги кредитування, проте абсолютно змінило характер і ускладнило структуру програми. Однак можливості отримання інвестиційних кредитів повністю збережені, і такі кредити видаються.

– У 2021 році країна бере курс на діджиталізацію грошей. Зокрема, ряд країн, такі як Китай, Англія та інші збираються запускати цифрові гроші центрального банку. Наскільки українські банки готові до запуску цифрової гривні, або говорити про це занадто рано?

О.К.: На даний момент немає визначеності з завданнями, які буде вирішувати цифрова валюта НБУ. Саме від завдань залежатимуть правила обігу цифро-гривні та пов’язані з цим обмеження. Поки що це, скоріше, експеримент з великою перспективою, а не готове рішення наявних проблем.

– Минулий 2020 рік став для всієї країни кризовим. З якими основними проблемами зіткнулися українські банки? Кому вдалося вдало вийти з ситуації, що склалася? Які банки були закриті або значно скоротили свою присутність на ринку?

О.К.: Головний виклик 2020 року – світова пандемія коронавірусу, яка спричинила за собою безліч поточних проблем і віддалених наслідків.

В першу чергу, навесні банки зіткнулися з необхідністю буквально “на льоту” вибудовувати роботу в умовах карантину і транспортних обмежень. Одна тільки організація віддаленої роботи значної частини персоналу, з урахуванням високих вимог до інформаційної безпеки та безперебійного обслуговування клієнтів, зажадала миттєвої реакції і величезних зусиль. До слова, банки відмінно впоралися з цим завданням.

Крім того, на тлі початку карантину і припинення поставок готівкової валюти в країну, в березні ми спостерігали невеликий ажіотаж з попитом на валюту і поверненням вкладів. Банки і тут опинилися на висоті, пропонуючи клієнтам обмін в безготівковій формі і повертаючи вклади на першу вимогу. Згодом, коли пристрасті вляглися, це дозволило банкам впевнено нарощувати залишки на клієнтських рахунках.

Ще одна проблема, пов’язана з коронакризисом, – масова реструктуризація кредитів, помірне погіршення якості кредитних портфелів і прискорене формування резервів під них. Цей наслідок пандемії розтягнутий в часі і матиме деяку інерцію. Втім, поступове відновлення економіки цього року дозволить уникнути серйозного погіршення якості кредитів, хоча деякі з них все ж можуть поповнити NPL-статистику НБУ.

За підсумками непростого 2020 року ринок покинули всього 2 банки – Аркада і Місто Банк. Обидва зазначених випадки пов’язані зі специфікою бізнес-моделі та історії конкретного банку.

– Як бізнес відреагував на нові умови роботи банків? Які складнощі були в цьому напрямку? Чи скоротилася кількість лізингових кредитів і кредитів для бізнесу?

О.К.: Банки в період пандемії не припиняли обслуговування і кредитування бізнесу, а також реструктуризували раніше видані кредити з урахуванням ситуації у конкретних позичальників. Більш того, протягом року процентні ставки знижувалися, при цьому в рамках програми “Доступні кредити 5-7-9%” у малого бізнесу з’явилася можливість рефінансувати під 0% річних старі кредити. У деяких позичальників були складнощі з попаданням в критерії програми, але уряд досить гнучко підійшов до даного питання і кілька разів протягом року пом’якшував її умови.

За кількістю кредитів сказати складно, оскільки відкрита статистика є тільки за обсягами кредитів, а не за їх кількістю.

Що стосується обсягів кредитування, то розмір сукупного портфеля кредитів бізнесу зменшився за останній рік на 3,3% (грудень 2020 року до грудня 2019 року). Але якщо поглянути на дані НБУ детальніше, то реальна динаміка в кредитуванні виглядає зовсім інакше.

По-перше, обсяги видачі нових кредитів у другій половині 2020 року зросли.

По-друге, скорочення портфеля відбувалося за рахунок прискореного списання старих непрацюючих кредитів, а обсяг працюючих кредитів за той же період (з грудня 2019 року по грудень 2020 року) виріс на 5,6%. Це навряд чи можна назвати бурхливим зростанням, та й динаміка протягом року була не рівномірною, проте скорочення кредитування точно не відбувається навіть в умовах коронакризису.

– Чому кредити в Україні настільки дорогі, враховуючи базову процентну ставку в 6%?

О.К.: У 2020 році в Україні були зафіксовані історично найнижчі ставки за депозитами і кредитами. Тобто позитивний тренд до зниження є. А ось чому він не такий швидкий як хотілося б – інше питання.

Якщо коротко, то ситуація така.

Основа ресурсної бази банків – депозити клієнтів, а не кредити від НБУ. Середні ставки за строковими вкладами сьогодні знаходяться в діапазоні 8-9% річних, а зовсім не 6%.

Крім того, в процентній ставці по кредиту враховані витрати банку на видачу та обслуговування кредиту, а також ризики його неповернення. Останнє означає, що непогашені кредити повинні компенсуватися доходами від погашених, інакше банк не зможе віддавати вклади в повному обсязі.

У сукупності ці складові і складаються в двозначну величину процентної ставки.

Ще одним індикатором ризику і ціни грошей є вартість державних, тобто умовно “безризикових”, запозичень. На останніх аукціонах з розміщення ОВДП Мінфін залучав гроші під ставки в діапазоні 10-12% річних.

Єдиний шлях для системного і стійкого зниження кредитних ставок – довгострокова фінансова стабільність і посилення захисту прав кредиторів. Тільки так можна зменшити і стабілізувати на низькому рівні вартість ресурсів, а також знизити рівень ризику. Але це довгий шлях, до того ж вимагає непопулярних реформ, і тому нам дуже важко просуватися вперед.

– Назвіть основні тренди в роботі банків в 2021 році.

О.К.: Основним трендом продовжить бути прискорена діджиталізація. До цього підштовхують багато факторів, а не тільки пов’язані з коронавірусом обмеження.

Так чи інакше, процентні ставки, а разом з ними і процентна маржа банків (різниця між депозитними і кредитними ставками), поступово знижуються. При цьому вимоги до управління ризиками, комплаєнс і фінансового моніторингу не стають легшими. Відповідно, потреба в посиленні операційної ефективності буде тільки зростати. Особливо важливою стає здатність отримувати і обробляти великі масиви інформації, швидко приймати рішення і мінімізувати помилки.

Крім того, очікуються значні зміни в законодавстві про платіжні послуги, початок епохи “відкритого банкінгу”. У перспективі це посилить конкуренцію, але і відкриє нові можливості для оптимізації бізнес-процесів, співпраці з компаніями технологічного сектора, розвитку фінтека.

У кредитуванні, незважаючи на обмеженість платоспроможного попиту на кредити, можна очікувати прискорення зростання в сегментах житлової іпотеки і кредитів МСБ. Це зростання може бути не дуже великим в обсягах і знову “загубитися” на тлі позбавлення банків від старих проблемних кредитів, але тут важлива послідовність і безперервність тренда. Високі темпи прийдуть по мірі відновлення економіки і за умови збереження фінансової стабільності в довгостроковій перспективі.