Яким має бути цифровий корпоративний банкінг сьогодні

Матеріал підготовлений у партнерстві з PayForce

Ще кілька років тому поняття «цифровий банкінг для бізнесу» фактично зводилося до одного критерію: наявності вебкабінету, який дозволяє не відвідувати відділення для кожної операції.

Сьогодні цього вже недостатньо.

Фінансовий директор, бухгалтер або власник бізнесу оцінює банк не за кількістю функцій у меню і не за дизайном інтерфейсу. Значно важливіше інше: зручність інтерфейсу, адаптивність інтерфейсу, скільки часу та фізичних дій потрібно, щоб відкрити рахунок, підключити продукт, погодити документ або провести платіж або список платежів — і чи можна зробити це без відвідування відділення та дублювання даних у різних системах.

Тому ринок поступово зміщує фокус із самого факту наявності онлайн-банкінгу на глибину дистанційного обслуговування та рівень інтеграції банку з бізнес-процесами клієнта.

Саме за цими параметрами сьогодні можна оцінювати зрілість корпоративного цифрового банкінгу.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Цифровий онбординг юридичних осіб — без відвідування відділення

Перший критерій — наскільки повністю банк здатен перевести процес підключення юридичної особи в цифровий формат.

Якщо для відкриття рахунку компанії все ще потрібно друкувати документи, засвідчувати їх особисто або приїжджати у відділення, називати такий банкінг повністю цифровим складно — незалежно від того, наскільки сучасно виглядає його застосунок.

В Україні регуляторна база для дистанційної взаємодії з клієнтами вже сформована. НБУ ще у 2020 році врегулював можливість дистанційної ідентифікації та верифікації клієнтів.

Наступний крок — технологічно об’єднати всі етапи в один безшовний процес: від подання заявки та дистанційної ідентифікації представника юридичної особи до підписання договору й відкриття рахунку.

Для банку це вже не просто питання окремої функції. Це вимога до всієї архітектури платформи: механізми ідентифікації, електронного підпису, документообігу та відкриття продуктів мають бути органічною частиною корпоративного банкінгу, а не набором розрізнених сервісів

Дистанційне обслуговування, що покриває реальний бізнес-цикл, а не лише платежі

Повноцінний цифровий корпоративний банкінг — це значно більше, ніж перевірка залишку на рахунку та відправлення платежу. Для бізнесу важливо мати в одному цифровому контурі весь основний операційний цикл:

• відкриття та обслуговування рахунків, кредитні продукти, корпоративні картки, управління лімітами;
• платежі та перекази у гривні й іноземній валюті, шаблони, масові виплати працівникам і контрагентам;
• зовнішньоекономічні операції: валютні перекази, конвертацію, операції за зовнішньоекономічними контрактами та супровід валютних операцій;
• електронний підпис, зокрема можливість підписувати документи безпосередньо з мобільного пристрою;
• зарплатні проєкти та платежі до державних структур;
• еквайринг, управління торговими точками та реєстрами операцій;
• обмін документами з банком, формування виписок та електронну звітність.

Ключовим тут є не просто перелік функцій, а цілісність клієнтського шляху. Коли різні операції розподілені між кількома системами, бізнес змушений перемикатися між кабінетами, повторно вводити дані та контролювати кілька каналів взаємодії. Це створює додаткові операційні витрати й збільшує кількість точок, у яких може виникнути помилка.

Натомість єдина цифрова архітектура дозволяє побудувати один операційний контур, у якому фінансові процеси пов’язані між собою, а рутинні дії максимально автоматизовані та зручні

Відкрита взаємодія через API — інтеграція, а не ізольований кабінет

Ще один критерій зрілості цифрового банкінгу — здатність працювати не лише як самостійний канал, а як частина цифрової екосистеми клієнта. Відкриті API дають змогу інтегрувати банківські сервіси безпосередньо з ERP, бухгалтерськими, CRM та іншими бізнес-системами клієнта. Наприклад, платіж може бути сформований в обліковій системі компанії, переданий до банку на виконання, а його статус — автоматично повернутий до цифрового банкінгу. Користувачу не потрібно вручну переносити інформацію з однієї системи в іншу.

Для бізнесу це означає менше рутинних процесів, швидше проведення операцій і менше ризиків помилки через ручне введення даних по декілька разів.

Для банку — принципову зміну самої моделі взаємодії з клієнтом: від логіки «клієнт заходить у наш банкінг» до логіки «банківський сервіс доступний там, де клієнт уже працює».

Цей напрям відповідає і загальному регуляторному тренду. Зокрема, у 2026 році НБУ продовжив удосконалювати механізми відкритого банкінгу та спрощувати взаємодію користувачів із платіжними сервісами.

У перспективі це означає, що API перестають бути додатковою технологічною опцією і стають одним із базових елементів корпоративної банківської інфраструктури.

Модульна архітектура та відповідність вимогам регулятора

Є ще один критерій, який часто залишається поза увагою кінцевого користувача, але безпосередньо визначає якість цифрового банкінгу, — архітектурна гнучкість платформи.

Бізнес-середовище та регуляторні вимоги змінюються швидко. Тому банку недостатньо мати набір функцій, актуальний сьогодні. Платформа має дозволяти швидко додавати нові сценарії, продукти та інтеграції без необхідності перебудовувати всю систему.

Для корпоративного сегмента це, зокрема, означає:

• гнучке управління ролями та правами доступу;
• багаторівневі механізми безпеки та автентифікації;
• використання кваліфікованого електронного підпису та інших сучасних засобів підтвердження операцій;
• можливість масштабування під різні типи клієнтів і бізнес-моделі;
• готовність до нових регуляторних вимог та моделей взаємодії, зокрема пов’язаних із розвитком відкритого банкінгу та європейськими практиками.

Таким чином, сучасний корпоративний банкінг варто оцінювати не за тим, чи має банк мобільний застосунок або вебкабінет. Ці компоненти вже стали базовими. Зрілість цифрової платформи визначається чотирма взаємопов’язаними характеристиками: повністю дистанційним онбордингом, покриттям усього бізнес-циклу, відкритими інтеграціями та модульною архітектурою, здатною адаптуватися до нових вимог.

Саме на перетині цих напрямів сьогодні працюють технологічні партнери банків. Українська компанія PayForce, наприклад, розвиває власну платформу iBank не як окремий інтернет-банкінг, а як єдину архітектуру дистанційного обслуговування для фізичних осіб, ФОП та юридичних осіб. У межах платформи поєднані онбординг, платежі, валютні операції, електронний підпис, управління доступами та інтеграції з обліковими системами, зокрема 1С, SAP, Xero та QuickBooks.

Для банку така модель означає принципово інший підхід до роботи з технологічним партнером. Йдеться вже не про те, щоб «придбати ще один інтернет-банкінг», а про створення архітектурної основи, на якій можна швидко розвивати цифрове обслуговування корпоративних клієнтів за новими сценаріями без перебудови всієї системи щоразу, коли зʼявляється нова вимога ринку чи регулятора.

Саме таким, імовірно, і буде наступний етап розвитку корпоративного банкінгу: банк поступово перестає бути окремим цифровим пунктом призначення і стає невидимою, але постійно присутньою частиною цифрової інфраструктури компанії.