«Зелена» економіка: чому її фінансують світові компанії та як це працює в Україні

Світ переходить до «зеленої» економіки, а великий бізнес та банки все частіше вважають за краще фінансувати ті проєкти, які дбають про довкілля. Banker.ua розповідає, що це таке та як така економіка працює в Україні.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

«Зелена» економіка як комплекс заходів

Насамперед, варто розуміти, що це ціла система відносин, що охоплює виробництво, розподіл, обмін та споживання, які будуються на основі екоорієнтованої діяльності. Вона підтримує збереження та відновлення довкілля та забезпечують мінімальний негативний вплив на неї за рахунок розвитку «зелених» секторів економіки.

Це базис реалізації концепції сталого розвитку на основі більш ефективного ресурсо- та енергоспоживання, зниження рівнів викидів CO2, зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище та розвитку соціально-інтегрованого суспільства.

Мета «зеленої» економіки полягає в тому, щоб формувати дієве середовище для економічного та соціального прогресу, мінімізуючи негативний вплив на навколишнє середовище та ефективно використовуючи природні ресурси за збереження гідного рівня життя населення.

Принципи «зеленої» економіки

В ООН виділяють кілька основних засад «зеленої» економіки:

• На державному рівні підтримувати та субсидувати галузі «зеленої» економіки. Наприклад, виробництво електроенергії із відновлюваних джерел, переробку відходів, сільське господарство;
• Вводити додаткові податки для підприємств, які завдають найбільшої шкоди екології. Очікується, що цей захід змусить корпорації швидше переходити на екологічні технології;
• Розвивати екологічне законодавство: посилювати природоохоронні закони, розробляти закони, що підтримують, для ековолонтерів тощо;
• Заохочувати екологічні ініціативи на місцях, інвестувати у природу.

Великий бізнес у всьому світі, згідно з цими принципами, також повинен допомагати оздоровленню планети, підвищувати соціальний добробут людей, боротися з дискримінацією, при цьому з турботою та увагою ставитися до своїх співробітників.

«Зелене» фінансування

Поняття «зеленої» економіки досить широке і включає багато сфер, однією з яких є фінанси. Тут маються на увазі інвестиції, «зелені» облігації, пільгове кредитування, субсидії на «зелені» проекти та інші. Все це спрямоване на реалізацію екологічно чистих, енергоефективних та низьковуглецевих проектів.

Такі інструменти дозволяють «зеленим» проєктам розвиватися, що неможливо за стандартних фінансових умов. Це одна із складових ринку капіталу, розширення лінійки фінансових інструментів і, відповідно, можливостей для інвесторів.

Так, у багатьох країнах є податкові пільги для бізнесу, який працює з відновлюваними джерелами енергії. А ось підприємствам із шкідливими викидами, навпаки, додають податків за забруднення довкілля. Крім того, багато великих корпорацій та фондів стимулюють «зелену» економіку через інвестиції та вкладення.

Наприклад, перший випуск «зелених» облігацій JPMorgan минулої осені на загальну суму 1 мільярд доларів був спрямований на фінансування проєктів, включаючи екологічні будівлі та відновлювані джерела енергії. Bank of America та Citigroup також випустили «зелені» облігації.

Далі було те, що зараз великі та середні банки також випускають облігації сталого розвитку, доходи від яких йдуть на фінансування поєднання «зелених» та соціальних проєктів. У жовтні цього року банківська холдингова компанія Wells Fargo оголосила про випуск облігацій у розмірі 1 млрд. доларів на цілі сталого розвитку, при цьому половина виручки буде спрямована на проєкти в галузі відновлюваних джерел енергії, а інша половина буде зарезервована на доступне житло та проекти, що сприяють соціально -економічній рівності.

Світові банки прагнуть більше фінансувати відновлювані джерела енергії як для корпоративних клієнтів, які виробляють енергію з палива, так і для тих, хто її споживає.

Наприклад, Regions Financial в американському Бірмінгемі набув досвіду у фінансуванні сонячної енергетики і тепер прагне розвивати цей бізнес. Банк з активами $147 млрд профінансував сонячні проєкти в сільських районах і працював з різними компаніями, зокрема з деякими нафтогазовими, щоб допомогти їм інвестувати у відновлювані джерела енергії.

Один із найголовніших адептів просування «зеленої» економіки — Ілон Маск. Наприклад, він заявляв, що готовий дати $100 млн за найкращу технологію з уловлювання вуглецю. Також Маск став першим, хто зміг домогтися частково повторного використання ракетоносіїв.

А що в Україні?

Восени цього року Рада Нацбанку ухвалила основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу. Серед іншого основні принципи там доповнені розділами про політику у сфері обігу віртуальних активів, а також щодо обліку в монетарній політиці кліматичних змін та принципів сталого фінансування. На думку НБУ, це сприятиме становленню в Україні потужної «зеленої» економіки на зразок провідних європейських країн.

При ухваленні монетарних рішень НБУ враховуватиме екологічні, соціальні та управлінські аспекти. У довгостроковій перспективі вони матимуть суттєвий вплив на роботу трансмісійного механізму монетарної політики, розвиток фінансової системи та економіки України.

Також у 2021 році представники Нацбанку та Міжнародної фінансової корпорації (IFC), що входить до Групи Світового банку, підписали договір про співпрацю. Метою проєкту є розвиток сталого фінансування в Україні шляхом розробки стандартів «зеленого фінансування» та інтегрованих екологічних, соціальних та управлінських стандартів.

У рамках співпраці буде реалізовано дві програми: «Зелене фінансування» та «Інтегрована програма з екологічної, соціальної та управлінської практики для сприяння інвестиціям у країнах Європи та Центральної Азії» (Програма ESG).

За даними IFC, до 2030 року на ринках, що розвиваються, є можливості для кліматичних інвестицій на суму близько $23 трлн, в Україні вони оцінюються в $73 млрд.

У НБУ зазначають, що для використання цього потенціалу українській владі необхідно ухвалити відповідні стандарти та політику для побудови сталого фінансового сектору.

У наступні три роки в рамках співробітництва НБУ та IFC передбачається розробка стратегій НБУ щодо «зеленого» та сталого фінансування та їх стандартів в Україні, розвиток спроможності НБУ щодо включення аспектів ESG до нормативно-правових актів про корпоративне управління в українських банках та стандартів розкриття інформації про ESG для банків, розробка вимог щодо управління екологічними та соціальними ризиками в банках, обмін знаннями та проведення заходів щодо підвищення обізнаності для установ, які є об’єктами регулювання з боку НБУ (після прийняття НПА/РА та стандартів).