США готові частково розморозити активи Ірану заради відкриття Ормузької протоки

США разом з Оманом намагаються знайти механізм, який дозволить переконати Іран відмовитися від ідеї контролювати проходження суден через Ормузьку протоку та стягувати плату за транзит, повідомляє Banker.ua з посиланням на The Wall Street Journal, одним із ключових аргументів Вашингтона стала готовність частково розморозити іранські активи, що перебувають за кордоном. Йдеться про суму близько $100 млрд, доступ до якої Тегеран втратив через санкції.

Головний Telegram-канал банкірів

Попри дипломатичні сигнали з боку США, Іран наразі не демонструє готовності змінювати свою позицію. Ба більше, військове керівництво країни останніми днями посилило риторику щодо іноземних кораблів, які проходять через одну з найважливіших транспортних артерій світу. У Тегерані наголошують, що саме Іран має право визначати правила навігації в регіоні.

Переговори у Досі та нові умови США

Цього тижня американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до столиці Катару для консультацій із посередниками. Основною темою зустрічей стало відновлення домовленостей щодо функціонування Ормузької протоки, які сторони попередньо обговорювали ще минулого місяця. Ситуація ускладнилася через ескалацію на Близькому Сході та нещодавні бойові дії у Лівані, що також вплинули на переговорний процес.

Американська сторона фактично запропонувала Тегерану компроміс: Іран відмовляється від спроб запровадити контроль над морським маршрутом та припиняє вимагати оплату за проходження суден, натомість отримує доступ до частини заблокованих коштів. Для економіки Ірану, яка роками перебуває під тиском санкцій та високої інфляції, такі фінансові надходження могли б стати серйозною підтримкою.

Спочатку обговорювався варіант із розблокуванням $6 млрд, які перебувають на рахунках у Катарі. Однак після чергових заяв Ірану щодо можливого блокування протоки цей процес фактично призупинили. Після повернення з Дохи заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що Ормузька протока знаходиться «під командуванням Ірану», а не США. Паралельно іранські військові попередили, що будь-які судна, які відхилятимуться від маршрутів, погоджених Тегераном, можуть отримати «жорстку та негайну відповідь».

Оман пропонує альтернативний механізм

На тлі загострення ситуації Оман виступив із власною ініціативою. Країна, яка контролює південну частину Ормузької протоки, запропонувала створити окремий фонд для фінансування морських сервісів і безпеки судноплавства. Передбачається, що наповнювати його будуть нафтові та транспортні компанії через добровільні внески. Оман уже провів попередні консультації з представниками галузі, однак Іран не підтримує таку модель, оскільки вона не гарантує стабільних митних надходжень до бюджету.

За оцінками Тегерана, контроль над протокою може приносити до $40 млрд щороку. Водночас країни Перської затоки та США виступають категорично проти будь-яких спроб зробити прохід через стратегічний маршрут платним. Аналітики також сумніваються, що Іран має достатні технічні можливості для повноцінного управління настільки важливим міжнародним коридором.

Читайте також: Середня зарплата українців перевищила 30 тисяч гривень: у яких сферах доходи найбільші

Директор програм Близького Сходу та Північної Африки аналітичного центру Chatham House Санам Вакіл зазначає, що Іран прагне відкрити протоку виключно на власних умовах, оскільки не хоче втрачати отриманий важіль впливу. Водночас, за її словами, заблокувати маршрут для Тегерана значно простіше, ніж забезпечити його стабільне функціонування.

Трафік через протоку різко скоротився

Напруження навколо Ормузької протоки вже серйозно вплинуло на міжнародне судноплавство. Після спроби Оману реалізувати альтернативний маршрут без погодження з Іраном Тегеран поновив атаки на кораблі в регіоні. У відповідь США завдали удару, після чого сторони знову повернулися до переговорів.

За інформацією аналітичної компанії Kpler, добовий трафік через Ормузьку протоку різко впав. Якщо ще тиждень тому через маршрут проходило близько 75 суден на добу, то зараз цей показник скоротився до 43. Для порівняння, до початку нинішньої кризи через протоку щодня проходило понад сотню кораблів.

На цьому тлі ринок нафти поки демонструє відносну стабільність. За даними Reuters, станом на ранок 3 липня ф’ючерси на Brent додали лише 0,1% і торгувалися на рівні $71,87 за барель. Водночас американська West Texas Intermediate незначно подешевшала — до $68,63 за барель.


Усе найцікавіше за тиждень у нашому дайджесті:

Коментарі (0)