ico
Пн, 01 Бер
USD 27.9456 ico
EUR 33.8449 ico
RUB 0.37335 ico
RU
USD 27.9456 ico
EUR 33.8449 ico
RUB 0.37335 ico

Кажуть, мораторій на стягнення житла за валютними кредитами не набере чинності. У людей почнуть віднімати житло, або нам не чекати іпотеки?

9 карток, 01 Березня 2021
1
Що сталося?

У липні депутати підтримали законопроект №3640 про продовження мораторію на стягнення майна українців, наданого як забезпечення кредитів в інвалюті. Тим, хто брав валютні позики до криз 2008 і 2014 років, документ дозволяє «не хвилюватися» про погашення цих кредитів аж до 2022 року. На даний момент проект закону очікує підписання президентом. Те, що парламентарії продовжили мораторій, вони пояснили так: потрібно подбати про українців, які взяли валютні кредити в економічно складний час, від ризику бути викинутими на вулицю.

2
І чим же поганий такий законопроект?

Уяви, ти взяв валютний кредит на житло, почав його виплачувати, облаштувався, і тут сталася криза, яка позбавила тебе можливості нормально виплачувати суму. Але раптом держава вирішила подбати про те, щоб твоє житло не відібрали примусово, і ти не опинився на вулиці. Начебто добре.

Однак є ймовірність, що прийнятий нардепами закон про продовження мораторію на відчуження єдиного житла українців, які не виплатили кредити в доларах, може не набрати чинності. Як мінімум, тому що в нинішньому вигляді уникнути вилучення майна насправді можуть боржники за всіма видами кредиту, а не тільки за валютними.

3
Можна конкретніше? У чому суть проблеми?

Документ багато критикують через ті ризики, що він несе. По-перше, він практично нівелює окремі норми кодексу України за процедурами банкрутства, який ввів і процедури реструктуризації боргів фізосіб.

По-друге, закон може нашкодити українцям, які бажають взяти житло у кредит. Тому що не кожен банк погодиться видавати клієнту іпотеку, знаючи, що той може на законних підставах не поспішати віддавати гроші, при цьому і куплену нерухомість у нього відібрати не можна.

4
Але наскільки я знаю, цей мораторій діє давно. І все ж було нормально

Взагалі цей мораторій діє в нашій країні з 2014 року. Але експерти вважають, що він був прийнятий під тиском валютних позичальників, тому не дуже схвалюють це. Проте в 2019 році почав діяти Кодекс України про процедури банкрутства, що регулює питання погашення кредитів в інвалюті, взятих під заставу житла.

Так, протягом п’яти років з дня дії Кодексу заборгованість фізособи за кредитом, забезпеченим житлом, узятим в іпотеку і яке є єдиним місцем проживання боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності особи. Таким чином банки з боржниками могли знаходити компроміс.

5
Так навіщо хвилюватися? Адже кодекс все регулює

Держава дозволяла боржникам цілком адекватним способом розраховуватися з банками за боргами, але, мабуть, не всі хочуть їх повертати. І є ймовірність, що саме з подачі таких неплатників питання мораторію знову актуальне. Автор законопроекту, Олександр Дубинський, вважає, що Кодекс не зміг вирішити питання погашення заборгованостей валютних позичальників. І виникає питання: хіба через це варто дозволяти українцям і далі ігнорувати виконання договорів по кредитах? У всьому світі діє одне правило: взяв у банку гроші – взяв відповідальність, тому повинен повернути.

6
У мораторії є багато спірних моментів?

У законі про мораторій формулювання «споживчий кредит» поміняли на просто «кредит», що розширює права боржників і захищає їх. Через це банки не зможуть оскаржити заборону на виселення. Причому виселити не можна як з житла, в якому людина постійно проживає і зареєстрована, так і з купленого за кредитні гроші, в якому людина не змогла зареєструватися, але постійно живе там.

І крім банків, дотримуватися мораторію повинні і ті, хто викуповує у них кредити (колекторські та факторингові компанії, ФГВФО).

7
Так це ж добре для клієнтів банків!

Ну загалом, так, для клієнтів добре. До речі, є ще один законопроект №2459. Раніше значна частина коштів Фонду гарантування вкладів йшла на рефінансування НБУ. Тепер же цей законопроект передбачає, що регулятор позбавляється свого пріоритету на виплати по кредитах. А вкладники отримуватимуть компенсації в першу чергу, що добре для них самих, але плачевно для банківської системи. І це багатьох насторожує.

Люди можуть жити у своїх будинках, і банки їх не будуть мучити. Що ж поганого в цьому?

Наприклад, в Мін’юсті вважають, що мораторій може сприяти зростанню витрат боржників, захищених цим самим мораторієм, тому що в ціну продаваних послуг банки одразу закладають ризик несплати. Крім того, зростуть видатки і платників податків, тому що рано чи пізно за боржника заплатить держава через різні програми і міжнародні суди. Погіршиться інвестклімат, тому що інвестори не захочуть працювати в нестабільному середовищі. А далі це спричинить криміналізацію вибивання боргів, тому що законні процедури не спрацюють.

8
Тобто ми не дочекаємося іпотеки під 5%?

На даний момент в банківській системі дуже велика частка непрацюючих кредитів, а продовження мораторію ще більше погіршить ситуацію з кредитуванням. Хоча гроші з таких активів можна було б направити на кредити для бізнесу або іпотеку.

Насправді, те, що обидві сторони дотримуються правил, які гарантують виконання їх фінансових зобов’язань, у західних країнах забезпечує зниження іпотечних ставок. Вони там все більше прагнуть до нуля. Там банки впевнені, що в будь-якому випадку отримають свої гроші. А позичальники свідомо приймають рішення про кредит.

А в Україні виходить, що сама держава каже українцям, що кредити можна не віддавати. Тому в НБУ говорять, що на доступну іпотеку сподіватися поки не варто – жоден банк на це не піде.

9
І що ж буде далі з цим законопроектом?

Зараз законопроект чекає на підпис президента. Але точно сказати складно, чи підпише він його. Начебто він чітко повинен знати правила бізнесу, що борги потрібно повертати. А інакше можна зруйнувати і без того крихку банківську систему. Але також на президента тисне команда, яка чи то дійсно таким дивним чином піклується про українців, чи то займається популізмом напередодні виборів.



Авторизація

Ми використовуємо файли cookie для збору аналітичних даних про взаємодії з нашим веб-сайтом, щоб поліпшити взаємодію з Користувачем. Також для того, щоб скористатися деякими функціоналом і сервісом banker.ua Користувач може добровільно передавати персональні дані. До них можуть належати: ім'я, адреса електронної пошти, акаунти в соціальних мережах, поля форм можуть запитувати й інші дані. Детальніше про файлах cookie і персональних даних дізнайтеся в Політиці конфіденційності.
Прийняти
×