Прибуток банків України знизився. Чи чекати на кризу?

Тата Кривенко

За даними НБУ, в січні-травні чистий прибуток банківської системи впав на 17,7% і склав 23,8 млрд грн, в порівнянні з 28,9 млрд грн за аналогічний період минулого року. Banker.ua розібрався, що стало причиною такого зниження і чи варто чекати на чергову банківську кризу.

Куди подівся прибуток?

Ключову роль в зниженні прибутку зіграли валютна переоцінка цінних паперів в портфелях банків: -3,1 млрд грн проти +17 млрд грн за попередній рік. В основному до збитків призвела переоцінка індексних ОВДП в державних банках. Тільки в Ощадбанку збитки склали 2,6 млрд грн. Причина негативної динаміки — коливання курсу валют. На початку минулого року гривня слабшала, тоді як на початку 2021-го зміцнювалася.

Проте експерти відзначають, що нинішнє зниження прибутку має скоріше технічний характер і на грошові потоки не вплинуло. “Насправді банківська система працює набагато краще та ефективніше, ніж в минулому році, а зниження прибутку — ефект ревальвації”, — відзначає в розмові з Banker.ua асоційований експерт “CASE Україна”, екс-заступник глави департаменту НБУ Євген Дубогриз.

Підстав для занепокоєння немає

Про те, що зниження прибутку вплинуло на банківську систему незначно, свідчить і зростання операційних показників. Так, завдяки істотному зниженню процентних ставок по депозитах за останній рік, чистий процентний дохід банків виріс на 28%, з 34,3 до 44 млрд грн. А збільшення обсягу безготівкових платежів призвело до зростання чистого комісійного доходу на 26%, з 16,8 до 21,2 млрд грн. Також на 3 млрд грн знизилися відрахування в резерви під кредитні збитки.

Експерти відзначають, що банківський сектор спрямовує в кредитування все більше акумульованої ліквідності, і ця тенденція значно прискорилася в 2021 році, особливо в роздрібному сегменті. Адаптуватися до нових макроекономічних умов і підтримати операційну ефективність банківського сектору вдалося в основному завдяки значній економії через зниження ставок по депозитах і збільшення комісійного доходу за рахунок швидкого розвитку безготівкових платежів.

“Таким чином, якщо не брати до уваги вплив переоцінки, операційний дохід системи за 5 місяців виріс завдяки збільшенню комісійного та процентного доходу на 8,3 млрд і 2 млрд грн відповідно”, — розповів Banker.ua член правління, фінансовий директор Креді Агріколь Банку Джорджіо Сопранзі.

Про те, що криза банківській системі не загрожує, заявили і в Нацбанку. “Якщо подивитися на звіт про фінансову стабільність, можна побачити, що для банківської системи криза, по суті, так і не розпочалася. Хоча було багато побоювань”, – заявив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

Самі банки також говорять про позитивну динаміку. Наприклад, ПУМБ фіксує стабільне зростання прибутку в порівнянні з попередніми періодами. “Прибуток ПУМБ на 1 червня 2021 року склав 1,3 млрд грн, тоді як в минулому році цей показник був 995,9 млн грн”, — ділиться в розмові з Banker.ua маркетинг-директор ПУМБ Ксенія Сікорська. І зазначає, що головна причина зростання — продумана, зважена стратегія роботи з роздрібними продуктами та корпоративними клієнтами. У той же час в Ощадбанку редакції Banker.ua розповіли, що, незважаючи на збитки від переоцінки, за перші 5 місяців року банк показав рекордні операційні результати, і чистий прибуток склав 463 млн грн.

Криза як стимул

Уникнути кризи фінустановам вдалося головним чином, зберігши стабільні позиції капіталу та ліквідності. Для цього одні оптимізували витрати та залучали малий і середній бізнес, інші вкладали в діджиталізацію та робили ставки на фізособи.

Головна зміна, яка торкнулася всіх банків, — курс на цифровізацію. Майже всі фінустанови країни відзначають колосальне зростання користувачів інтернет- та мобільного банкінгу. Так, кількість користувачів Приват24 за 2021 рік зросла на 30% — до 13 мільйонів, а до інтернет- і мобільного банкінгу Ощад 24/7 приєдналося понад мільйон клієнтів. “За останній рік обсяг платежів, які здійснюються через банкінг Ощад 24/7, виріс на 70% в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Зараз платформою користуються 5,3 мільйона клієнтів “, — відзначили в Ощадбанку.

Значно прискорили цифровізацію та дистанційне обслуговування в Креді Агріколь. “Не дивлячись на кризу, банк продовжив цифрову трансформацію. Ми запустили новий мобільний додаток CA + і вже зараз спостерігаємо переваги такого рішення — додаток користується великою популярністю у клієнтів”, — розповідає член правління, фінансовий директор Креді Агріколь Банку Джорджіо Сопранзі.

Діджиталізація не тільки допомогла утримати та залучити нових клієнтів, але й вирішила ще одну задачу — оптимізацію витрат. Адже обслуговування через інтернет скоротило адміністративні витрати на персонал, приміщення тощо. А за часів кризи, пов’язаного з пандемією, скорочення витрат було неминуче.

Банки урізали витрати усюди, де могли. При цьому головною умовою було — зберегти операційну ефективність. “Ми переглянули провайдерів, перейшли на групові знижки, почали використовувати альтернативні продукти, відмінили/призупинили частину внутрішніх активностей банку та маркетингових кампаній, зменшили заплановані темпи відкриття нових відділень та закрили найменш дохідні”, — ділиться Сопранзі. І зазначає, що, незважаючи на економію, їм вдалося виконати всі зобов’язання перед працівниками: не зменшувати зарплати та не скорочувати співробітників у зв’язку з COVID-19.

Оптимізується і державний Ощадбанк, однак тут пішли шляхом централізації. “Наша мета — розробити таку структуру управління філіальною мережею, яка дозволить уникнути дублювання функцій та скоротити витрати”, — повідомив редакції Banker.ua прес-спікер Ощадбанку. І додав, що серед інших стратегічних напрямків банку — курс на діджиталізацію, робота по врегулюванню проблемної заборгованості, подальший розвиток продуктового ряду для всіх груп клієнтів і поліпшення якості сервісу.

Також фінустанови робили акцент на залучення нових роздрібних та корпоративних клієнтів. “Восени 2020 ми запустивши кампанію, яка привернула 145 тис. клієнтів, багато з них залишилися з нами і після закінчення акції”, — ділиться досвідом маркетинг-директор ПУМБ Ксенія Сікорська. І додає, що крім фізосіб залучали також представників МСБ. Для цього в ПУМБ запустили кампанію в підтримку малого бізнесу, скасувавши плату за платежі в гривні, абонентську плату за POS-термінали і ввівши онлайн-верифікацію для клієнтів. “За час кампанії рівень знання бренду серед ФОПів виріс на 77% і ми отримали більше 12 тис. заявок на відкриття рахунків”, — розповідає Banker.ua Ксенія Сікорська. В результаті виконаної роботи, сьогодні ПУМБ довіряє 1,6 млн клієнтів фізичних осіб і 75 тис. корпоративних клієнтів.

Що далі?

Зараз основними ризиками для прибутковості банків залишаються зменшення чистої процентної маржі та можливість актуалізації кредитного ризику. “Тому банкам варто тримати запас капіталу на випадок можливих шоків”, — говорить Євген Дубогриз. І зазначає, що в найближчому майбутньому НБУ планує підвищити вимоги до адекватності (запасу) капіталу. Тому банкам важливо нарощувати запас вже зараз, щоб це не стало проблемою, коли вимоги набудуть чинності в наступному або 2023 році.

Сам регулятор також продовжує ретельно стежити за ситуацією в банківському секторі. “У цьому році ми відновлюємо стрес-тестування банків для того, щоб гарантувати стабільність фінансової системи, яка буде надійною запорукою економічного зростання в країні”, — заявив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

Проте експерти та банкіри налаштовані оптимістично та відзначають, що навряд чи це стане проблемою. А також підкреслюють, що в цілому кризовий період пройшов без значних втрат для фінансового сектору. “Ми спостерігаємо повільне відновлення економіки, важливим двигуном якого є пожвавлення споживчого попиту та ділової активності”, — говорить Джорджіо Сопранзі.

Більш того, за словами екс-заступника глави департаменту НБУ, прибуток банківської системи за 2021 буде вищим, ніж в минулому році. “І в минулому, і в цьому році банківська система працює з великим запасом прибутку. У минулому році чистий прибуток банківської системи становив 39,7 млрд грн — це другий показник за всю її історію. У цьому році прибуток буде вищим, навіть якщо гривня не ослабне — через зниження відрахувань в резерви під кредитні збитки”, — впевнений Євген Дубогриз.

А значить, криза дійсно минула банківську систему України і зараз причин для виникнення нових фінансових проблем немає.