Кирило Чихрадзе (Blockchain Crystal): «Банки України почнуть відстежувати та регулювати криптотранзакції»

Постачальники послуг віртуальних активів (VASP) шукають ефективні рішення для дотримання регуляцій в роботі з криптовалютою, оскільки в усьому світі вводяться нові правила для боротьби з незаконною діяльністю в блокчейні. Які рішення сьогодні доступні для банків України, Banker.ua дізнавався у директора з розвитку продукту Blockchain Crystal Кирила Чихрадзе.

– Кирило, навіщо українським банкам і фінансовим організаціям потрібен софт для криптокомплаєнса?

К. Ч.: В першу чергу, щоб відповідати чинним нормативним стандартам. Банки і фінансові установи, які починають працювати з цифровими активами, як з прямими, так і непрямими постачальниками послуг, повинні дотримуватися вимог по боротьбі з відмиванням грошей (Anti-Money Laundering, AML) і принцип “Знай свої транзакції” (Know Your Transaction, KYT) в рамках більш широкої концепції “Знай свого клієнта” (Know Your Customer, KYC). Для цього вони повинні мати можливість ефективно відстежувати ризики, пов’язані з блокчейн-транзакціями.

Кирило Чихрадзе

– А як банки зараз працюють з криптовалютою?

К. Ч.: Станом на 2020 рік банки мають різний рівень взаємодії з криптовалютами, але більшість з них так чи інакше схильні до ризику. В даний час банки можна розділити на дві категорії, в залежності від рівня взаємодії з криптовалютами.

Перші – це організації з непрямим контактом. Це банки, які не займаються криптовалютами безпосередньо, але дозволяють постачальникам послуг віртуальних активів мати рахунки. При цьому, ці ж постачальники повинні переконатися, що кошти, що надходять на їх банківські рахунки, є «чистими» і не пов’язані з будь-якою підозрілою діяльністю, перш ніж вони будуть переведені з цифрових активів в фіат.

Друга група – це криптобанки, трастові фонди або фінансові установи, які мають прямий контакт з криптовалютою, – наприклад, в якості зберігачів цифрових активів для своїх клієнтів. У США та Німеччині тепер законно для банків мати ліцензію на зберігання цифрових активів, а для подібних фінансових послуг потрібен додатковий рівень due diligence відстеження транзакцій і профілювання ризиків.

– Це якось відповідає тим процедурам, які банки вже дотримуються?

К. Ч.: Згідно Базельському комітету з банківського нагляду, головному розробнику світових стандартів пруденційного регулювання банків, “система управління ризиками банку для криптоактивів повинна бути повністю інтегрована в загальні процеси управління ризиками, в тому числі пов’язані з боротьбою з відмиванням грошей, […] а також посилення контролю за шахрайством». Комітет також рекомендує своєчасно оновлювати профілі ризиків та оцінки ризиків для банків, які працюють з криптоактивами.

Тобто банкам необхідно знайти спосіб включити моніторинг криптовалютних транзакцій і профілювання ризиків в свої вже існуючі процедури. На даний момент на ринку є кілька програмних рішень для аналізу криптовалюти, і більшість з них закриває завдання по KYT (як частина процедур відповідності KYC) і AML в криптовалюті, а також дає можливості повноцінного розслідування по віртуальним активам.

– Як працює софт для AML-комплаєнсу криптовалюти?

К.Ч.: Платформи криптокомплаєнсу працюють як автоматичні профілювальники ризиків, які оцінюють взаємодії сутностей блокчейна, а також відстежують потенційні зв’язки з іншими сутностями. У створенні профілів ризику програмне забезпечення покладається на алгоритми та моделі поведінки, а також історичні фактори.

Одним з основних переваг цих рішень є те, що банк, в залежності від того, чи має він справу з криптовалютами прямо або побічно, може налаштувати свої системи моніторингу відповідно до вимог регулятора. Цей же принцип застосуємо і до інших постачальників послуг, таким як криптобіржі. Після того, як клієнт налаштував параметри ризику, він може встановити системи оповіщення.

– Чи багато ручної роботи докладається для відстеження блокчейн-транзакцій?

К.Ч.: Оскільки всі транзакції відстежуються системою автоматично, в режимі реального часу і цілодобово, додаткова ручна робота, зазвичай необхідна для розуміння походження коштів, в основному зводиться до мінімуму. Крім того, менше часу потрібно для адаптації та навчання.

Оскільки банки тепер стежать не тільки за звичайними транзакціями з фіата в фіат, а також за транзакціями з криптовалюти в фіат і з фіата в криптовалюту, їм потрібно буде працювати з технологією блокчейна, на якій побудовані ці транзакції.

– Які ще труднощі можуть виникнути у фінансових інститутів в рамках дотримання вимог щодо регулювання криптовалюти?

К. Ч.: Одне з питань для банків і фінансових установ, які повинні приділяти першочергову увагу конфіденційності та безпеки даних, особливо з урахуванням Travel Rule від FATF, полягає в тому, як забезпечити безпеку даних за допомогою стороннього софта для комплаєнсу. Одне з можливих рішень – розміщення виділених серверів, на яких всі дані зберігаються всередині компанії в серверній інфраструктурі банку.

Крім цього, регулювання технології блокчейн і цифрових активів розвивається все більш швидкими темпами, і розробка програмного забезпечення для відповідності регуляціям повинна йти в ногу з цими змінами.

Одним з варіантів програмного рішення для забезпечення відповідності комплаєнсу є Crystal Blockchain, аналітична платформа, яка забезпечує безпечний і автоматизований моніторинг транзакцій і грошових потоків для банків і фінансових установ і постійно оновлюється відповідно до вимог FATF і 5 AMLD.