НБУ впроваджує нові стандарти роботи фінорганізацій: що чекає банки в найближчі 4 роки

Національний банк України впроваджує новий план регулювання банківських установ, який буде реалізований в чотири етапи, а повна зміна регулювання фінустанов буде завершена в 2024 році. В основі нового регулювання лежать принципи управління банками згідно з європейськими стандартами і позначені Базельським комітетом і директивами ЄС. Фактично прийняття нових стандартів сприятиме тому, що українська фінансова система наблизиться до європейської і буде базуватися на тих же принципах і положеннях. Як зміниться робота банків у найближчі чотири роки, розбирався Banker.ua.

Етап 1- Введення нових стандартів ліквідності

З початку 2021 року НБУ зобов’яже всі банки впровадити нові коефіцієнти, які характеризуватимуть ліквідність фінустанови. Наприклад, вже в першому півріччі банки повинні використовувати NSFR-коефіцієнт чистого стабільного фінансування. Це один з двох коефіцієнтів ліквідності, розроблених Базельським комітетом. На сьогодні в Україні вже введено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR), який замінив національні нормативи ліквідності Н4 і Н5. Новий норматив NSFR стимулюватиме банки покладатися на більш стабільні і довші за термінами джерела фондування, наприклад, довгострокові депозити, зменшуючи свою залежність від короткострокового фінансування. З урахуванням результатів тестових розрахунків НБУ в листопаді визначиться з графіком поступового досягнення банками нормативу NSFR на рівні 100%.

У другій половині 2021 року відбудеться переоцінка і підвищення ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%. Це стимулюватиме банки до проведення зваженої кредитної політики та забезпечення покриття капіталом ризиків, властивих сегменту незабезпеченого споживчого кредитування. Також це захистить сектор від накопичення системних ризиків, сприятиме збереженню фінансової стабільності

В цей же час буде покладено початок імплементації вимог щодо впровадження процесів ICAAP / ILAAP (оцінка достатності внутрішнього капіталу і внутрішньої ліквідності), що стане підсумковим кроком у введенні нових стандартів організації системи управління ризиками в банках. Банки визначатимуть потребу в капіталі і запасі ліквідності для покриття всіх істотних ризиків, властивих їх діяльності на трирічному часовому горизонті. Впровадження ICAAP / ILAAP сприятиме створенню ефективних процесів планування та управління капіталом, які повинні забезпечити достатність капіталу і ліквідність банків на рівні, необхідному для їх стійкості як у звичайних, так і в стресових ситуаціях.

Як зазначила перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова, зазначені вимоги сфокусовані на забезпеченні достатнього рівня капіталу і ліквідності, адже це є запорукою платоспроможності та надійності банку.

Етап 2 – Зниження операційних ризиків

Другий етап впровадження оновлених вимог до фінустанов, який запланований на 2022 рік, буде проходити під егідою зниження операційних ризиків.

На сьогодні в межах розрахунку мінімальних вимог до капіталу банки повинні тримати капітал лише на покриття кредитного ризику і частково – ринкового ризику (в частині відкритої валютної позиції). З початку 2022 року банки повинні будуть розраховувати достатність капіталу також і з урахуванням операційного і ринкового ризиків.

Національний банк вже затвердив порядок визначення банками мінімального розміру операційного ризику та врахування його під час розрахунку нормативів достатності капіталу.

Враховуючи незначний обсяг торгової книги банків, вимоги про покриття капіталом ринкового ризику несуттєво вплинуть на показники достатності капіталу.

Операційний ризик відображає ймовірність збитків або недоотримання банком доходів внаслідок:

• недоліків або помилок в процесах;
• умисних або ненавмисних дій третіх осіб;
• збоїв в роботі інформаційних систем;
• впливу зовнішніх факторів, на зразок карантинних обмежень.

Ринковий ризик – це ймовірність втрат через несприятливу зміну курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів тощо. Покриття капіталом операційного та ринкового ризиків вже понад 15 років є усталеною практикою в європейських країнах, а криза, яка розгорнулася на тлі пандемії COVID – 19, підтвердила необхідність введення таких вимог для українських банків.

Етап 3 – Зміна структури капіталу

На цьому етапі будуть введені: трирівнева структура капіталу (основний капітал 1 рівня, додатковий капітал 1 рівня і капітал 2 рівня), нові вимоги до складових капіталу і порядку відрахувань з капіталу, введення коефіцієнта левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу в залежності від загального обсягу активів (без застосування коефіцієнтів ризику зважування). Він посилить вже наявні вимоги, стане завершальним етапом формування цілісної системи вимог до достатності капіталу банків і забезпечить її уніфікацію з європейськими підходами.

За  її результатами буде визначена готовність сектора до введення нових вимог до капіталу і встановлена відповідна тривалість перехідних періодів.

Національний банк може підвищити індивідуальні нормативи достатності капіталу для кожного окремого банку, якщо виконання мінімальних загальних вимог до достатності капіталу не гарантуватиме його фінансової стійкості. Індивідуальні нормативи базуватимуться на результатах наглядового процесу SREP, який, серед іншого, включатиме оцінку ефективності процесу ICAAP.