Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Цифрова валюта і війна банків з рітейлерами: огляд соціальних мереж з 29 березня по 2 квітня
Поточний тиждень став часом жорстких дебатів між банками і рітейлерами. Причиною розбрату став законопроект, який готується до прийняття і зможе обмежити комісію за еквайринг. Банкіри впевнені, що така ініціатива дасть торговим мережам лише додатковий спосіб збільшити прибутки. У той же час, фінансові експерти готуються до цифровізації економіки і міркують, чи зможе Україна стати лідером СНД в цьому напрямку. Banker.ua розбирався, про що писали банкіри, фінексперти з період з 29 березня по 2 квітня.
Олена Коробкова про підтримку банків
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає, що введення регулювання комісій за еквайринг відверто негативно відбитися для платіжного ринку.
“Введення в Україні цінового регулювання комісій матиме відверто негативні наслідки для розвитку платіжного ринку і перекреслить багаторічні зусилля його учасників і держави з розвитку cashless економіки», — пояснила Олена Коробкова.
Детальніше про ситуацію з еквайрингом в пості
Олег Гороховський про дерибан у ритейлі
Співзасновник monobank Олег Гороховський продовжує відстоювати інтереси банківських установ у боротьбі з рітейлерами. Сам експерт запевняє, що зниження комісій за еквайринг не призведе до зниження цін на товари, а, навпаки, дозволить влаштувати розподіл прибутку між самими продавцями.
«На питання, чи влаштовує їх пропозицію банків віддати суму зниження комісії еквайрингу клієнтам, пан Чечоткін, який у своєму пості запевняв, що» якщо закон, який регулює і знижує еквайринг буде прийнятий, ми як бізнес будемо раді запропонувати вам кращу ціну«, відповів дослівно:» це неприйнятна, ошаліла і дурна пропозиція”, – написав Олег Гороховський.
Детальніше про це в пості
Віталій Шапран про еквайринговий скандал
Член Ради НБУ Віталій Шапран заявив, що в цілому підтримує обмеження комісій з еквайрингу, але на інших умовах.
«З позиції банківського аналізу вважається, що чим більше частка комісійного доходу в чистому доході банку – тим краще. Справа в тому, що це частина доходів, яка, як правило, знаходиться поза або кредитним процентним ризиком. На практиці, коли оцінюється стабільність дохідної бази банку, то часто аналітики розраховують співвідношення чистого комісійного і чистого процентного доходу. За підсумками 2020 року по банківській системі таке співвідношення було зафіксовано на рівні 55%. Непогані показники мали Приватбанк (86%,) Ощад (62%) і Укрексім (59%). Тобто всі три державні банки мали показник вище середнього по ринку. Додайте до, що всі три держбанки обслуговують великі торгові мережі (я маю на увазі як мережі типу АТБ, так і мережі ФОПів). Те у кого і що ми перерозподіляємо бажанням знизити вартість еквайрингу?» ,- написав Віталій Шапран.
Детальніше про важливість еквайрингу для банків і рітейлерів в пості експерта.
Михайло Кухар про шанси України на крипторинку
Професор макроекономіки Міжнародного інституту менеджменту Михайло Кухар впевнений, що Україні далеко до лідерства в цифровій економіці і плину NFT (невзаємозамінюваних токенів), хоча цей напрямок вже став мейнстрімом на міжнародному економічному ринку.
“Перспективи нульові, як, зрештою, і в інших галузях», — повідомив Михайло Кухар.
Михайло Кухар нагадав, що було чимало спроб запровадити цифрові проекти за останні 20 років, всі ці спроби провалилися. Економіст зізнався, що не розуміє тих людей, які вкладають в NFT-технологію шестизначні суми, правда, додав, що він є песимістом і, можливо, помиляється щодо перспективності цієї технології.
Детальніше в пості
Анатолій Гулей про стратегію розвитку фінансового сектору
Сьогодні НБУ, НКЦПФР, ФГВФО і Мінфін опублікували оновлену стратегію фінансового сектора України до 2025 року. Стратегія 2025 ділиться на п’ять стратегічних напрямків: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова Інклюзія, розвиток фінансових ринків та інноваційний розвиток.
Реалізація дорожньої карти стратегії 2025 та досягнення зазначених стратегічних цілей сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності фінансового ринку України у світі та приведенню його регулювання та нагляду у відповідність до кращих світових стандартів. Це дозволить досягти бачення майбутнього фінансового сектору України.
Детальніше в пості