Від штрафу до криміналу: як перевірки НБУ перетворюються на ключовий ризик для бізнесу і менеджменту

Статтю підготовлено для журналу Banker.

Експертну думку надали юристи, адвокати Miller Law Firm:  Тетяна Піхновська, Анна Калинчук, Владислав Михайличенко, Євген Скуратівський

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ЦЯ СЮЖЕТНА ЛІНІЯ ЗІ СТРАШНИХ СНІВ НЕ ПОЧАЛАСЬ?

Ще кілька років тому перевірка НБУ для більшості фінансових установ означала переважно ризик штрафу або припису усунути порушення. Сьогодні ситуація змінилася. Для банків, ломбардів, страхових і лізингових компаній, інвестиційних та недержавних пенсійних фондів, сервісів переказу коштів перевірка регулятора дедалі частіше стає точкою входу в масштабну кризу: із репутаційними втратами, блокуванням операцій, ризиками для топменеджменту та навіть кримінальними провадженнями.

Юристи Miller Law Firm зазначають, що у фокусі НБУ сьогодні три головні блоки: слабка система контролю, формальний комплаєнс, відсутність управління ризиками чи фактична втрата контролю менеджментом.

ЯК БІЗНЕС САМ КУПУЄ КВИТОК НА ПОТЯГ ПЕРЕВІРКИ НБУ

Жорстке регуляторне середовище під час воєнного стану — це логічна відповідь держави. Захист фінсистеми вимагає тотального контролю зв’язків із росією та білоруссю, дотримання санкцій та посилення вимог до AML/CFT.

«НБУ сповідує принцип «диявол криється в деталях». Пропущений термін оновлення даних або помилка в анкеті клієнта сприймаються як симптом неефективності всього внутрішнього контролю. Якщо інспекція виявляє низку таких дрібниць, регулятор робить висновок про системні ризики й застосовує жорсткі санкції», — Владислав Михайличенко, юрист практики WCC, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm.

Критичні помилки, які НБУ трактує як системну проблему:

• Операції клієнтів не збігаються з критеріями ризиковості у документах установи.
• Погодження великих або нестандартних угод без з’ясування їхньої економічної мети.
• Несвоєчасна перевірка контрагентів та ризикованих зв’язків.
• Неспроможність менеджменту чітко пояснити інспекторам логіку бізнес-кроків.

КООРДИНАЦІЯ РІВНЯ «ЛЕБІДЬ, РАК І ЩУКА»:  ДЕ НАСПРАВДІ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВТРАТА КОНТРОЛЮ

Головна помилка ринку — сприймати перевірку як проблему лише після отримання фінального акта. Насправді критичний момент настає на етапі перших запитів. НБУ миттєво фіксує два маркери втрати контролю:

1. Хаотична комунікація та суперечливі версії: коли юристи, фінмоніторинг, комплаєнс та бізнес-підрозділи діють ізольовано, регулятор отримує суперечливі відповіді та документи. Для НБУ це про повну відсутність внутрішнього контролю.
2. Спроби виправити документи постфактум: намагання терміново переписати політики під час інспекції лише погіршують позицію. Документи, створені «вчора ввечері», НБУ розцінює як навмисне приховування ризиків.

Роль Miller Law Firm у таких кейсах — вибудувати єдину лінію комунікації з регулятором і структурувати відповіді компанії без внутрішніх суперечностей. Завдяки залученню адвокатів практики White-Collar Crime здійснюється комплексна оцінка кожного кроку на етапі перевірки, щоб превентивно убезпечити бізнес та його топменеджмент від кримінально-правових ризиків.

ЯК ШТРАФ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

«Публікація санкцій НБУ у відкритому доступі — це прямий привід для детективів відкрити кримінальну справу навіть без офіційних листів від регулятора. Акт інспекції може запустити конвеєр внесення відомостей до ЄРДР та призначення судово-економічної експертизи», — Анна Калинчук, старша юристка, адвокатка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm, членкиня атестаційної комісії БЕБ.

Перехід у кримінальну площину запускають конкретні порушення, які регулятор фіксує в акті. Масовий вивід готівки через рахунки фіктивних компаній або транзакції у високоризикових сегментах правоохоронці кваліфікують як легалізацію доходів за статтею 209 КК. Угоди з пов’язаними особами та порушення нормативів капіталу читають як доведення банку до неплатоспроможності за статтею 218-1 КК. Системний збій внутрішнього контролю перетворюється на службову недбалість за статтею 367 КК. Самі матеріали НБУ ще не є доказами, проте вони дають слідству підставу відкрити провадження та призначити судово-економічну експертизу, яка вже формує повноцінну доказову базу.

Часто найбільший ризик ховається у документах, які банк віддав добровільно. Відповіді на запити НБУ та пояснення керівників часто містять визнання фактів, що в регуляторному контексті здавалися безпечними, а в кримінальному стають доказами проти. Тому реальний захист починається не після отримання штрафу, а на стадії заперечень до акту перевірки.

ЧОМУ РИЗИК ПЕРЕХОДИТЬ НА МЕНЕДЖМЕНТ

НБУ більше не карає абстрактний бізнес — він карає конкретні імена. Завдяки оцінці SREP (Supervisory Review and Evaluation Process) регулятор застосовує презумпцію обізнаності: якщо фінмон пропустив схемні операції (крипта, гемблінг, РЕР (політично значущі особи)), вважається, що директор і комплаєнс-офіцер знали про це.

Для вас як керівника це означає дві реальні загрози: НБУ внесе вас до реєстру осіб із зіпсованою діловою репутацією, а всі матеріали перевірки регулятор за законом зобов’язаний передати до БЕБ чи НАБУ. Оскільки правоохоронцям потрібно довести, що ви знали про порушення, ваші ж письмові пояснення для НБУ стануть головним доказом умислу. Те, що ви писали інспекторам, аби просто врегулювати ситуацію, слідчі використають як офіційне підтвердження вашої обізнаності зі схемами — це і стане основою для підозри.

ЯК БІЗНЕСУ КЕРУВАТИ ЦИМИ РИЗИКАМИ

Головна ілюзія топменеджменту — вірити, що перевірку можна пройти силами лише штатного фінмоніторингу. Вони знають нормативи НБУ, але зазвичай не мають досвіду роботи з БЕБ чи НАБУ, не ходили на допити й не знають, як одна невлучна фраза в офіційній відповіді формує склад злочину.

Хід подій ще можна змінити. Команда Miller Law Firm будує захист на стику правових інстру­ментів, антикризового менеджменту та захисту репутації. Компанія входить до ТОП-20 юридичних фірм України й лідирує у практиках White-Collar Crime та комплаєнсу. У питаннях перевірок НБУ найкраща стратегія — грати на випередження і не допускати розвитку кризи, захищаючи не лише активи, а й особисту безпеку лідерів бізнесу.