Літня хвиля регулювання НБУ: нові вимоги для фінансового ринку

Статтю підготовлено для журналу Banker.

Національний банк продовжує посилювати регулювання фінансового сектору. Нові вимоги охоплюють банки, страхові компанії, МФО, платіжні сервіси та інші небанківські установи.

За даними НБУ, рівень відповідності українського банківського сектору нормам ЄС зріс із 50% у 2022 році до 78% у 2025-му. Водночас небанківський ринок ще має пройти значний шлях адаптації до європейських стандартів у сферах страхування, платіжних послуг, фінмоніторингу та корпоративного управління. Для учасників ринку це означає нові вимоги до комплаєнсу, внутрішніх процедур і звітності.

Banker проаналізував, які регуляторні зміни набувають чинності цього літа, та як вони вплинуть на фінансові установи й їхніх клієнтів.

Тетяна Фоменко, спеціально для Banker.ua

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Банківський сектор: регуляторне навантаження та витрати

Влітку 2026 року банківський сектор продовжує працювати в умовах посилення регуляторних вимог з боку Національного банку.

Президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумов зазначає: «З уже ухвалених та анонсованих рішень найбільше практичне значення для банків матимуть зміни, пов’язані з оцінкою кредитного ризику, достатністю капіталу та системами внутрішнього контролю. Зокрема, з 1 серпня для банків запроваджується оновлений розрахунок вимог до достатності капіталу, що безпосередньо впливає на управління активами та капіталом».

До кінця 2027 року НБУ планує максимально наблизити фінансове регулювання до вимог ЄС, впроваджуючи стандарти CRD/CRR, Pillar II і III, а також нові підходи до цифрової стійкості, управління ризиками та корпоративного управління.

Водночас регулятор продовжує валютну лібералізацію та підтримку оборонно-промислового комплексу. Розширення можливостей зовнішнього фінансування, спрощення валютних операцій для ОПК та підписання меморандуму щодо розширення доступу галузі до банківського фінансування стали додатковими сигналами для ринку.

За оцінкою НАБУ, нові вимоги потребують суттєвих ресурсів на впровадження. «Банкам необхідно оновлювати методології, внутрішні політики та процедури, ІТ-системи, механізми контролю та звітності, проводити тестування нових підходів і забезпечувати відповідне навчання персоналу», — пояснює Сергій Наумов.

Для великих банків це означає додаткові інвестиції в технології та трансформаційні проєкти, а для менших установ навантаження може бути відчутнішим через обмежені ресурси. Водночас банки підтримують курс на гармонізацію з європейськими стандартами за умови поетапного впровадження змін.

У НАБУ також підтримують курс регулятора. «Для банків це важливо як з точки зору довіри клієнтів та інвесторів, так і в контексті майбутньої інтеграції України до європейського фінансового простору», — йдеться в позиції асоціації.

«Ми високо цінуємо відкритість НБУ до професійного діалогу, оскільки саме така взаємодія допомагає забезпечувати баланс між посиленням стійкості банківської системи та збереженням її здатності фінансувати економіку», — резюмують у НАБУ.

Як нові вимоги  впливають на кредитування бізнесу

Попри посилення регуляторних вимог, банки не прогнозують автоматичного скорочення кредитування. Сектор залишається достатньо капіталізованим і зберігає потенціал для фінансування економіки. Пресслужба НБУ запевняє: «Запроваджуючи новації, ми прагнемо зберегти спроможність фінансового сектору нарощувати кредитування».

Водночас, за словами Сергія Наумова, будь-які пруденційні вимоги впливають на економіку кредитування через вартість капіталу, ризик-менеджмент та вимоги до позичальників.

«Для банківського сектору важливо, щоб регуляторні зміни не створювали надмірних бар’єрів для фінансування напрямів, які сьогодні є критично важливими для країни: оборонно-промислового комплексу, енергетики, малого та середнього бізнесу, а також проєктів відновлення інфраструктури», — пояснює він.

У НБУ нагадують, що підтримують постійний діалог із ринком та застосовують перехідні періоди для адаптації банків до нових вимог.

Водночас учасники ринку зазначають, що на кредитну активність впливають не лише регуляторні зміни, а й податкове навантаження на сектор, яке також необхідно враховувати під час оцінки кредитного потенціалу банківської системи.

Небанківський сектор: МФО та фінтех під посиленим наглядом

Найвідчутніші зміни відбуваються у небанківському фінансовому секторі, де НБУ одночасно посилює пруденційні вимоги, фінмоніторинг і стандарти звітності. За оцінкою регулятора, рівень відповідності страхового ринку нормам ЄС становить близько 55%, тому найближчими роками триватиме впровадження нових вимог до капіталу, корпоративного управління, фінансового моніторингу та захисту прав споживачів.

Голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній Ростислав Дюк виділяє три ключові напрями змін.

Перший — відкритий банкінг, який діє з серпня 2025 року. Масове впровадження продуктів на його основі очікується до кінця 2026 року. Другий — нові пруденційні вимоги до фінансових компаній, для адаптації до яких ринок отримав перехідний період до 30 вересня 2026 року. Третій — трансформація звітності, що підвищує прозорість, але збільшує витрати на комплаєнс.

«Навантаження посилиться. За останні роки ринок вже скоротився, і нові вимоги до капіталу та звітності прискорюють цей процес», — наголошує Дюк. Так, станом на 2026 рік 52 фінансові компанії мають статус значимих і підпадають під жорсткіші вимоги та скорочені строки адаптації.

Найбільш системною зміною він називає саме Open Banking. «Open Banking створює умови для конкуренції, де клієнт отримує контроль над своїми даними, а фінтех-компанії можуть пропонувати зручніші та дешевші рішення, ніж традиційні банки», — пояснює він.

«Загальний вектор правильний: ринок стає прозорішим, більш конкурентним і ближчим до стандартів ЄС. Але ключове питання — темп впровадження і доступність перехідного періоду для гравців», — підсумовує Ростислав Дюк.

У сегменті МФО регуляторний тиск також посилюється. «Суттєвий вплив на ринок також матимуть посилення вимог до розрахунку власного капіталу, фінмоніторингу та впровадження нових механізмів раннього реагування з боку регулятора», — зазначає CEO компанії MyCredit Владислав Білан.

НБУ вже перейшов до більш жорсткої моделі нагляду, оновивши підхід до застосування коригувальних заходів та запровадивши ризик-орієнтований фінмоніторинг. Білан додає, що це безпосередньо впливає на ринок кредитування населення. «Модель швидкого високоризикового кредитування поступово змінюється на більш контрольовану та технологічну модель із фокусом на якість кредитного портфеля, автоматизацію комплаєнс-процедур та довгострокову роботу з клієнтами», — пояснює CEO MyCredit.

Це прискорює консолідацію ринку, де перевагу отримують компанії, здатні інвестувати в адаптацію до нових вимог.

У НБУ переконані, що результатом цих змін має стати більш прозорий, стійкий та інтегрований до європейських стандартів небанківський сектор.

Бізнес і доступ до фінансування в умовах нових регуляцій

Регуляторні зміни НБУ продовжують впливати на доступ бізнесу до банківського фінансування. Це проявляється у поєднанні цифровізації кредитних процесів і посилення вимог до прозорості та фінмоніторингу.

«Цифровізація послуг, збільшення прозорості бізнесу — це те, що підтримує НБУ та надає нормативні переваги для такого бізнесу в кредитуванні, в той же час національні ризики тримають «ціну» грошей (облікову ставку) все ще на високому рівні», — наголошує керівник Аналітичного центру СУП Андрій Єрашов.

Паралельно посилюються вимоги банків у частині фінмоніторингу, KYC та оцінки діяльності бізнесу. Це підвищує прозорість ринку: компанії з якісною звітністю та податковою дисципліною отримують кращий доступ до фінансування, тоді як непрозорі структури поступово його втрачають.

Щодо вартості фінансування формується подвійний ефект: цифровізація знижує операційні витрати банків і пришвидшує процеси, але високі ризики та макроекономічні умови стримують зниження ставок.

У підсумку НБУ не впливає на бізнес напряму, але формує фінансове середовище, в якому він працює. Серед позитивів — стабільність системи, інфляційне таргетування та ліквідність, серед обмежень — валютні регуляції, висока вартість кредитів і жорсткіші вимоги до забезпечення.

Як НБУ перебудовує платіжний ринок

Літо 2026 року стало періодом одночасного запуску кількох регуляторних змін: відкритого банкінгу, нових правил еквайрингу та регулювання міжбанківських комісій. Як зазначає директор ЄМА Олександр Карпов: «Це літо для платіжного ринку України — сезон одночасних дедлайнів, кожен з яких сам по собі значний».

ТОП-16 банків уже загалом готові до API, тоді як менші банки відстають, що створює регуляторні ризики. Небанківські еквайри проходять повторне ліцензування. Окремо розглядається регулювання interchange із потенційним зниженням ставок до 0,2-0,3%, хоча ефект для ринку залишається дискусійним. «Але десятирічний досвід ЄС і 14-річний досвід США показують одне й те саме: ціни для торговців після введення граничних ставок фактично не знижуються», — зауважує Карпов.

Впровадження open banking змінює конкурентну модель: банки отримують ліцензії PISP та AISP і стають частиною нової екосистеми. «Саме тому питання пріоритетності між розвитком open banking і IFR є стратегічним, а не технічним», — говорить директор ЄМА.

Водночас розвиток open banking залежить від появи небанківських провайдерів, які наразі стикаються з регуляторними бар’єрами. «Відкритий банкінг без небанківських учасників — це інфраструктура без застосунків», — підкреслює Олександр Карпов.

Страховий ринок:  курс на європейські правила

Страховий сектор переходить до імплементації європейських директив Solvency II, IDD та Motor Insurance Directive. НБУ оновлює законодавчу базу та формує дорожню карту адаптації до права ЄС.

У регуляторі зазначають: «Наш власний детальний план — «дорожня карта» з імплементації фінансових регуляцій ЄС — розрахований на два роки і спрямований на виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, рекомендацій Єврокомісії за результатами скринінгу та у межах Пакету розширення ЄС».

Ключові зміни для ринку — підвищення страхових виплат, цифровізація ОСЦПВ та перехід до стандартів ЄС.

«Повна імплементація Motor Insurance Directive означає поступове підвищення страхових сум до рівня ЄС, забезпечення безперервності страхування, ефективний цифровий контроль за наявністю ОСЦПВ та ширшу територіальну дію договорів у межах європейського страхового простору», — пояснює Віктор Берлін.

Найбільші виклики — вимоги до капіталу, ризик-менеджменту та ІТ-інфраструктури. У 2026 році НБУ визначив 13 системно значимих страховиків, до яких застосовуватимуться посилені вимоги.

«Основні виклики — дефіцит кадрів, капітал і витрати на ІТ», — зазначає Берлін.

Отже, літній регуляторний цикл НБУ одночасно посилює вимоги до фінансового сектору та пришвидшує його цифрову трансформацію. Банки змушені адаптуватися до нових стандартів, підвищуючи стійкість системи, тоді як небанківський сектор входить у фазу консолідації та перегляду бізнес-моделей.