Банківські продукти зʼявляються дедалі швидше. Але чи встигає за ними інфраструктура?

Матеріал підготовлений у партнерстві з PayForce

Ще кілька років тому головним питанням у банківському середовищі було, який продукт запропонувати клієнту. Зараз дедалі частіше виникає інше: чи витримає його запуск сама технологічна платформа. І справа не лише у швидкості. Новий сервіс рідко існує сам по собі. Він взаємодіє з процесингом, системами безпеки, скорингом, платіжною інфраструктурою, мобільним застосунком, CRM, сервісами ідентифікації та ще десятками внутрішніх компонентів. Якщо хоча б один із них працює на межі можливостей, кожне нове оновлення перетворюється на окремий ІТ-проєкт. Саме тому головна конкуренція в банківському секторі дедалі частіше точиться не навколо самих продуктів. Вона зміщується на рівень технологічної інфраструктури, від якої залежить, наскільки швидко банк здатен виводити нові сервіси на ринок. 

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Коли швидкість визначає конкурентоспроможність

Конкуренція в банківському секторі помітно змінилася. Якщо раніше достатньо було запропонувати вигідніші умови кредитування чи депозиту, то тепер цього вже недостатньо. Клієнт звик, що сервіси оновлюються постійно. Якщо в одному застосунку з’явилася зручна функція, він очікує побачити її і в інших. Через це цикл запуску нових продуктів скоротився в рази. 

Але разом із ним різко зросли вимоги до внутрішньої архітектури банків. Цікаво, що самі учасники ринку дедалі рідше говорять про цифрову трансформацію як про окремий проєкт. Для багатьох це вже звичайний процес, який не має фінальної точки. Банки одночасно модернізують платіжні системи, перебудовують канали взаємодії з клієнтами, інтегрують штучний інтелект і готуються до нових регуляторних вимог. Усе це відбувається паралельно.

Старі системи не люблять змін

Парадокс у тому, що більшість банків уже давно стали цифровими. Але їхня внутрішня архітектура нерідко формувалася роками. До існуючих систем поступово додавалися нові модулі, інтеграції та сервіси. Такий підхід працював доти, доки темп змін залишався відносно помірним.

Банківські ІТ-системи рідко оновлюються “чистими аркушами”. Найчастіше нові сервіси додають до того, що вже працює роками. Поступово таких зв’язків стає дедалі більше. Тому функція, яка на етапі планування здається нескладною, на практиці може вимагати змін одразу в кількох системах. Це означає додатковий час на інтеграцію, тестування та перевірку безпеки.

Не дивно, що банки дедалі частіше інвестують не лише у створення нових продуктів, а й у модернізацію технологічної бази. За результатами дослідження KPMG, понад дві третини керівників фінансових установ, а саме 71%, вважають оновлення платформ необхідною умовою для швидкого запуску нових сервісів. Для них це вже не питання ІТ, а питання конкурентоспроможності.

Масштабованість давно перестала бути технічним терміном

Коли ІТ-фахівці говорять про масштабованість, йдеться не лише про здатність системи витримати більше користувачів. У банківському секторі це означає дещо інше. Чи можна додати новий сервіс без того, щоб переробляти половину існуючої інфраструктури? Чи вдасться інтегрувати новий платіжний інструмент без кількамісячної підготовки? Чи не доведеться щоразу переписувати вже працюючі модулі?

Відповіді на ці питання дедалі частіше визначають конкурентоспроможність банку. Не випадково серед пріоритетів технологічних інвестицій у 2026 році банки називають модернізацію платіжної інфраструктури, розвиток API, оновлення цифрових каналів та роботу з даними. При цьому головним бар’єром для впровадження нових технологій керівники називають саме складність інтеграції із вже існуючими системами.

Від моделі “окремий продукт” до моделі “платформа”

Останні кілька років у професійній спільноті дедалі рідше обговорюють окремі продукти. Значно частіше – повноцінні платформи. Різниця принципова. Продукт вирішує конкретне завдання. Платформа визначає, наскільки швидко можна створити наступний продукт.

Саме тут зростає роль технологічних партнерів, які не створюють окремі банківські продукти, а будують платформу, на якій вони з’являються. Один із таких прикладів – компанія PayForce, що розробляє комплексні фінтех-рішення для банків та бізнесу.

В основі підходу компанії – власна платформа iBank – система віддаленого обслуговування всіх типів клієнтів банків, що налічує понад 20 готових модулів: Open Banking API, платіжна інфраструктура та інші компоненти цифрової екосистеми. Кожен модуль адаптується під конкретні потреби банку чи бізнесу, а не впроваджується як типове рішення “з коробки”. Це дозволяє банку отримати готову інфраструктуру для швидкої інтеграції фінансових функцій у будь-який цифровий продукт – без багатомісячної розробки з нуля.

Принципово, що платформа однаково ефективно закриває потреби і роздрібного, і корпоративного сегментів. Один технологічний фундамент дозволяє банку розвивати сервіси для фізичних осіб і паралельно масштабувати рішення для бізнес-клієнтів, не будуючи для кожного напрямку окрему архітектуру.

Такий підхід дозволяє запускати нові продукти значно швидше, адже кожен наступний сервіс не потрібно створювати “з нуля”. Він інтегрується в уже готову платформу, яка спочатку проєктується з урахуванням майбутнього масштабування.

Але, за словами CEO компанії Дмитра Гаврикова, технологія – лише частина рівняння. PayForce принципово позиціонує себе не як постачальника окремих рішень, а як партнера:

“Ми прагнемо бути партнером, а не просто постачальником технологій. Ми створюємо фінтех-рішення, які не лише автоматизують процеси, а й допомагають нашим клієнтам масштабуватись, трансформуватись і випереджати ринок. У центрі нашої філософії — довгострокова співпраця, спільна відповідальність за результат і довіра. Саме тому нас обирають як PayForce — не просто вендора, а бізнес-партнера“, — зазначає Дмитро Гавриков, CEO PayForce.

Саме поєднання масштабованої модульної платформи з довгостроковим партнерським підходом і визначає, чому дедалі більше банків обирають інвестувати не лише в нові продукти, а й у технологічний фундамент, на якому вони розвиватимуться протягом наступних років.

Інфраструктура стає частиною бізнес-стратегії

Довгий час інфраструктуру сприймали як внутрішнє питання ІТ-департаменту. Сьогодні вона дедалі більше впливає на бізнес-показники.

Якщо запуск нового продукту займає кілька місяців через складні інтеграції, банк втрачає час. Якщо кожне оновлення потребує залучення кількох команд і масштабного тестування, зростає вартість розвитку. Якщо архітектура не дозволяє швидко інтегрувати нові сервіси, складніше реагувати на зміни ринку та вимоги клієнтів. Не випадково банки все активніше інвестують у модернізацію платіжної інфраструктури, розвиток API, цифрових каналів і роботу з даними. 

Виграє не той, хто першим запускає продукт

Фінансовий ринок давно довів: майже будь-яку функцію можна повторити. Нову програму лояльності, цифрову картку чи сервіс розстрочки конкуренти здатні реалізувати досить швидко. Набагато складніше повторити інше – технологічну платформу, яка дозволяє запускати нові сервіси без накопичення технічного боргу й без постійної перебудови всієї системи. 

Зрештою клієнт навряд чи замислюється, яка інфраструктура стоїть за черговою функцією в мобільному застосунку. Він просто очікує, що все працюватиме швидко, безпечно й без збоїв. Саме це й стало новим стандартом сучасного банкінгу. А забезпечити його може лише інфраструктура, яка розвивається не повільніше, ніж самі фінансові продукти.