Курс на зниження: чи подешевшають кредити слідом за обліковою ставкою НБУ (опитування банків)

Національний банк України 11 червня прийняв рішення про зниження облікової ставки до безпрецедентних 6%. За планом Регулятора, такий хід повинен стати серйозним стимулом для розвитку економіки. Banker.ua вирішив запитати в українських банків, наскільки вони готові відреагувати на таке рішення НБУ і чи дійсно зниження облікової ставки спричинить таке стрімке падіння ставок за кредитами.

Андрій Приходько, начальник відділу по роботі з інвесторами Кредит Дніпро Банку:

Ефект від зниження облікової ставки з подальшим падінням ставок за депозитами буде можливий, якщо НБУ продовжить активно кредитовать українські банки і таким чином буде частково заміщати дорогий клієнтський ресурс. Теоретично українські позичальники також можуть отримати доступ до більш дешевого фінансування, однак, зниження облікової ставки ніяк не вплине на ризик-апетит українських банків, які зараз дуже стримано ставляться до кредитування нових позичальників.

Вартість кредиту – це не тільки вартість фондування, але і вартість ризику, яка в даний час занадто висока. Тому вигоду від зниження облікової ставки відчують тільки висококласні клієнти, наприклад, транснаціональні корпорації і найбільші національні холдинги з експортним потенціалом. Але таких клієнтів дуже мало. Якщо говорити про малий і середній бізнес, далеко не всі клієнти даного сегменту є кредитоспроможними. Крім того, МСБ в цілому виявився більш вразливим до введення карантину, особливо ті компанії, які працювали тільки на внутрішній ринок. У будь-якому випадку решення по кредитуванню кожного конкретного клієнта приймається банками в залежності від специфіки, поточної ситуації і планів розвитку.

Іпотека несе для українських банків занадто багато ризиків. Говорити про повноцінний запуск довгострокової іпотеки стане можливим тільки при активній роботі іпотечного агентства ДІУ, роль якого полягає в тому, щоб знизити ці ризики, представляючи інструменти рефінансування або гарантування для банків, що видають іпотеку.

Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку:

За зниженням облікової ставки піде зниження кредитних і депозитних ставок. Однак, у зв’язку з тим, що депозити мають терміновість, вартість ресурсів буде змінюватися протягом деякого часу, тоді як кредитні ставки підуть вниз практично відразу, що, безумовно, вплине на процентну маржу і прибутковість кредитів.

Ми вже відреагували, і наші кредитні ставки знизилися відразу на 2 відсотки.

Я думаю, зниження продовжиться, якщо інфляція і далі буде показувати низькі значення. Якщо говорити, чи достатньо це чи ні, то для масового кредитування і кредитування іпотеки під низькі ставки, ставка повинна ще нижче опуститися. В такому випадку іпотека може бути і під 8% в кінці цього року.

Домашню роботу повинен також зробити і бізнес. Пора вже виходити з тіні і показувати прозору фінансову звітність. Як і банки, компанії повинні дбати про наявність достатнього капіталу в своєму бізнесі, забезпеченні достатнього операційного грошового потоку.

Євген Заіграєв, виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку:

Зниження облікової ставки в короткостроковому періоді призведе до зниження ставок за депозитами фізичних осіб і бізнесу, а також ставок за ощадними і поточними рахунками. Крім того, таке зниження дасть можливість банкам знизити ставки за кредитами в боротьбі за кредитоспроможного позичальника. Однак потрібно враховувати, що облікова ставка НБУ не є єдиним параметром, який визначає ставки за кредитами. Одним з орієнтирів при ціноутворенні на кредити є вартість залучення коштів Міністерством фінансів України. Наприклад, на аукціоні 9 червня 2020 року уряд залучив 6,1 млрд. грн. на термін від 9 до 18 міс. під ставку 10,7% – 10,8% у гривні. Вартість кредитів для великого бізнесу зазвичай дорожче на 1%-3% пункту (тобто адекватна ставка, розрахована таким чином може становити 11,7% – 13,8%), а для клієнтів МСБ – ще на 2%-5% пункту дорожче (13,7% – 18,8%). Я не думаю, що рентабельність кредитних продуктів зміниться в короткій перспективі, тому що банки будуть намагатися зберегти свою маржу, або компенсувати її незначне зниження за рахунок приросту комісійних доходів. Потрібно розуміти, що банки – це такі ж суб’єкти ведення господарської діяльності, акціонери яких очікують певну норму прибутку на вкладений капітал, а також заробіток, достатній для фінансування розвитку та цифрової трансформації.

Ми очікуємо, що ринок буде реагувати зниженням ставок. Перші зміни відбудуться на міжбанківському ринку вже найближчим часом. Потім, протягом 2-3 тижнів, можуть бути знижені ставки за клієнтськими депозитами і кредитами основними гравцями ринку. Зазначені зміни торкнуться, в першу чергу, нових угод. Кредити і депозити, ставки за якими були зафіксовані раніше, продовжать діяти з поточною прибутковістю. Запити на зміну умов за діючими угодами будуть подані клієнтами і розглянуті банками протягом найближчих 3-5 місяців.

Вважаємо таке зниження більш ніж достатнім і обґрунтованим поточним рівнем інфляції. Подальше зниження поки малоймовірно. Результатом зниження облікової ставки стане зниження вартості депозитів і кредитів на 1%-2% пункту протягом червня-липня. Таким чином, економіка отримає кредити в гривні під 10%-15% (залежно від сегмента бізнесу). Більш доступними стануть ставки по іпотеці та автокредитах. Дорогими залишаться споживчі, нецільові кредити готівкою, головним чином, через підвищений ризик і витрати на їх видачу, обслуговування і колекшн.

Вартість кредитів – не єдиний параметр “доступності” кредитів. У цій частині у нас є перспектива подальшого зниження вартості грошей (вважаю цей варіант поки мало- ймовірним), а також розміру банківської маржі. Однак, щоб банки могли знизити маржу, а кредити стали більш доступними, необхідні системні зміни:

– підвищення операційної ефективності банків (інвестиції в автоматизацію, в зміну моделі і формату бізнесу, відділень і т.п.). Тут може бути ряд заходів, що ведуть до укрупнення банків і стимулюють власників банків вкладати гроші в інновації;

– реформа законодавства та судової системи, яка повинна захищати права кредитора;

– створення інститутів довгострокового інвестування (пенсійні та інші фонди), які повинні стати системним джерелом “довгих” і дешевих грошей;

– розвиток суб’єктів економіки (у т. ч. через зниження податкового та регулятивного тиску), які могли б сформувати кредитоспроможний попит на банківське фінансування: сьогодні в Україні банально мало великих, середніх і малих кредитоспроможних клієнтів;

– зміни до податкового законодавства, які б стимулювали бізнес інвестувати у створення нових виробництв в Україні та в модернізацію вже діючих;

– повноцінний запуск ринку землі, а не в тій компромісній формі, яка сьогодні на порядку денному.

Андрій Прусов, заступник голови правління Forward Bank:

Вартість споживчих кредитів залежить від багатьох факторів – і від облікової ставки НБУ теж. Але також важливу роль відіграють фактори ризику – наскільки добре населення обслуговує і буде обслуговувати кредити. Плюс, процентна ставка за кредитами враховує вартість ресурсу не тільки в поточному періоді, а протягом усього терміну обслуговування позики. В середньому, для споживчого кредиту – це 12 місяців.

Відповідно, зниження облікової ставки НБУ в першу чергу призведе до пропорційного зниження вартості гривневих депозитів – безумовно, за умови стабільного курсу протягом декількох місяців. А вже зниження вартості кредитів слід очікувати, в середньому, до серпня – вересня.

Хочу зазначити, що клієнти з хорошою кредитною історією вже мають дисконти за новими кредитами.

Сергій Єрмаков, член Правління АТ “Укрексімбанк”:

З одного боку, облікова ставка – індикатор максимальної платності за залишками на поточних рахунках корпоративних клієнтів, особливо по концентрованим. І тут банки зможуть переоцінити кошти клієнтів швидше, ніж змінити ставки по кредитах клієнтів. З іншого боку, банки, у яких є можливість отримання кредитів рефінансування НБУ, зможуть замістити цим ресурсом більш дороге залучення від клієнтів. Але кредитні клієнти, безумовно, також звернуться за зниженням процентних ставок, використовуючи зниження облікової ставки як аргумент.

Безумовно, будемо готові до зниження ставок, особливо розуміючи, що в банківській системі зараз спостерігаємо надлишок гривневої ліквідності, а більшість банків веде справжнє полювання за якісним кредитним клієнтом, постійно пропонуючи рефінансувати борги. Вважаю, зниження кредитних ставок все ж станеться після корекції цін залучення за поточними рахунками і коротких депозитах, а з урахуванням карантину і літнього періоду це найімовірніше відбудеться ближче до осені.

Якщо зниження ставки призведе до здешевлення залучення від клієнтів, а це в свою чергу дозволить знизити вартість кредитних ресурсів і підтримати фінансування реального сектора економіки; якщо Міністерство фінансів продовжить успішно рефінансувати та здешевлювати внутрішній державний борг – дія регулятора обгрунтовано.

Вартість кредиту залежить від: а) вартості залучення; б) вартості страховки ризику ліквідності і процентного ризику; в) кредитного ризику клієнта; г) бажання банку заробити. Кредитний ризик найвагоміший – банк оцінює фінансовий стан клієнта, твердий заставу, готовність власника давати особисту поруку, кредитну історію, і часто оцінює найгірший сценарій – примусове стягнення застави. Вважаю, що найбільш гостро зараз стоїть питання захисту прав кредиторів – законодавче посилення їх позицій дозволить знизити премію банків за кредитний ризик і прибрати кілька процентних пунктів з ставки кредитування.

Микола Войтків, директор департаменту ризик-менеджменту ПуАТ «КБ «Акордбанк»

Зниження облікової ставки створює передумови для зменшення    депозитних ставок і, як наслідок, кредитних ставок на ринку. Але цей процес поступовий, оскільки необхідний часовий лаг для переоцінки вартості депозитної бази. У той же час відкритим залишається питання, на скільки можливе зниження депозитних ставок на ринку і збереження при цьому приросту депозитної бази, тому що ризики девальвації і макроекономічної нестабільності залишаються, і депозитні ставки повинні їх перекривати.

Ми приймаємо рішення за кредитними ставками з урахуванням ситуації на ринку і поведінці його основних маркетмейкерів. Зниження процентних ставок за кредитами не буде рівномірним по всіх банках і визначається, як динамікою зниження вартості ресурсної бази, так і наявністю вільної ліквідності для кредитування.

З урахуванням поточного рівня інфляції, курсової динаміки і стану економіки в цілому зниження ставки більш ніж суттєве. Подальше її зниження якщо і можливо, то не більше ніж на 1%.

Для зниження процентних ставок за кредитами необхідно:

1) реалізувати і спростити механізм компенсації процентної ставки з боку держави, тоді кількість позичальників, які зможуть обслуговувати кредити, істотно збільшиться;

2) знизити рівень кредитного ризику в ціні процентної ставки, а це кілька % пунктів. Для цього потрібно посилити відповідальність за неповернення кредитних коштів і зробити ухилення від виконання взятих кредитних зобов’язань, в першу чергу в судовому порядку, неможливим. Банки надають кредитні ресурси за рахунок залучених депозитів, які в майбутньому будуть повертати за рахунок своєчасно погашених раніше виданих кредитів, і це ключовий фактор фінансової стабільності та розвитку банківської системи.

Дмитро Замотаєв, начальник департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС Банку:

Динаміка зміни облікової ставки НБУ є свого роду сигналом, який вказує всім учасникам банківського ринку на найближчий тренд його розвитку. При цьому не варто чекати синхронної і швидкої зміни ставок за кредитами, оскільки банки працюють зі сформованою раніше ресурсною базою. Відповідно, спочатку банки повинні переглянути вартість залучення пасивів, що з лагом в 1-3 місяці почне впливати на загальну вартість пасивного портфеля банку, і лише тоді у банків з’явиться можливість поступового здешевлення вартості нових кредитів.

Банк «Глобус» завжди тримає руку на пульсі і готовий оперативно реагувати на зміну ринкової кон’юнктури. Як ми і прогнозували, вихід з карантину відновить тренд по зниженню ставок по депозитах і кредитах. Протягом найближчого тижня банком буде зроблено перший крок на шляху перегляду ставок за кредитами – це зміна ставок за депозитами. Відповідно, питання перегляду ставок за кредитами стане актуальним вже на початку липня, коли буде оцінений ефект від роботи банку за новими депозитними ставками.

Зараз облікова ставка НБУ знаходиться на рекордно низькому рівні, і тепер завдання банків – внести необхідні коригування в свою цінову політику з дотриманням балансу інтересів як вкладників, так і позичальників.

Вартість ресурсів – це тільки частина (хоч і основна) в собівартості кредитної операції. Ще одним вагомим блоком у собівартості великих заставних кредитів є оцінка кредитного ризику, яка забезпечується за рахунок перевірки інформації в різних базах даних (у т.ч. кредитних бюро). Поточна архітектура баз, які банки використовують для комплексної перевірки позичальника, не дозволяє повноцінно автоматизувати подачу запитів і обробку отриманих відповідей, що змушує банки використовувати дорогі людські ресурси, а також закладати підвищений ризик неповернення.

Віталій Годун, начальник відділу кредитних продуктів “УКРГАЗБАНК”

Зниження облікової ставки призведе до звуження маржі, але при цьому зробить кредити більш доступними, як для бізнесу, так і для населення, і, як наслідок, до збільшення платіжоспроможних позичальників. У даній ситуації звуження маржі буде компенсуватися обсягом виданих кредитів. Всі банки, безумовно, відреагують на дане рішення, але, як завжди, для цього буде потрібно певний лад у часі: спочатку подешевшають депозити, за ними підуть кредити. Зниження облікової ставки до 6%, звичайно ж, має підстьобнути економіку, подальші кроки НБУ в цьому напрямку, в першу чергу, будуть залежати від інфляції.

Після зниження облікової ставки кредити можуть подешевшати, тому що вартість ресурсів буде знижуватися. Крім облікової ставки, при розрахунку рентабельності кредитних продуктів впливають і інші фактори: через пандемію Covid-19 банки більш пильну увагу звертають на фінансове становище позичальників і частку неповернення по кредитах (NPL), а також на економіку країни і світу в цілому.

Банк завжди оперативно реагує на зміни облікової ставки та законодавства. У той же час банк реагує на стан економіки з урахуванням карантинних обмежень в країні і світі в цілому. Повертаючись до кредитування, УКРГАЗБАНК вже зробив процентну ставку по іпотеці ще менше, ніж вона була до карантину. Внаслідок зміни облікової ставки, банком були знижені ставки залучення коштів на депозити для бізнесу на 1,0 п.п. в національній валюті, і вони будуть знижуватися надалі при зниженні облікової ставки. Ставка кредитування для бізнесу в національній валюті нещодавно вже була знижена на 0,5-1,0 п.п. (залежно від програми кредитування). Подальший перегляд ставок кредитування буде здійснюватися в міру фактичного зниження вартості ресурсів в портфелі банку і стану справ на ринку.

Зміни, які відбуваються на державному рівні, в тому числі на законодавчому, а також зменшення облікової ставки, перегляд вимог щодо резервування, дають можливість говорити про подальше поліпшення умов кредитування та зменшення процентних ставок за кредитами в 2020 році. Для реального зменшення ставки за кредитами необхідні не тільки зниження облікової ставки, а й здешевлення інших компонентів, що формують вартість ресурсу для окремо взятого банку.

Основний фактор, який впливає на доступність кредитів, – зниження процентних ставок за депозитами і, як наслідок, зниження ставок за кредитами. Також необхідно оптимізувати резерви та операційні витрати банків.