Open Banking: хто з українських фінустанов реально готовий до нової ери

Матеріал підготовлений у партнерстві з PayForce

Український фінансовий ринок вже складно назвати «майбутнім Open Banking» – це радше процес, який іде прямо зараз, без паузи на обговорення. Ще кілька років тому про відкритий банкінг говорили як про напрям розвитку, сьогодні ж це скоріше набір вимог, під які банки змушені підлаштовуватися на ходу. Хтось швидше, хтось повільніше, але уникнути цього переходу неможливо.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

При цьому найцікавіше відбувається не в самих технологіях як таких. API, інтеграції, цифрові сервіси – це лише інструменти. Реальна зміна глибша: банки поступово відходять від моделі, де всі дані “живуть” всередині системи й не виходять назовні. Тепер ці дані можуть відкриватися назовні, але не вільно, а під контролем і тільки за згодою клієнта. І саме ця зміна логіки, а не технічні терміни, і є суттю Open Banking.

І саме тут виявляється головне питання: хто реально готовий працювати в цій моделі, а хто лише формально виконує регуляторні вимоги.

Хто вже в грі?

Станом на сьогодні найбільш просунутими в напрямку Open Banking залишаються великі цифрові банки та установи з розвиненою IT-інфраструктурою.

Серед них monobank як один із лідерів за рівнем API-орієнтованої архітектури та швидкістю інтеграцій із фінтех-партнерами. ПриватБанк виступає драйвером масової цифровізації платежів та бізнес-сервісів. Ощадбанк поступово модернізує системи під вимоги відкритих API, а Raiffeisen Bank інтегрує європейські стандарти відкритого банкінгу в локальну модель.

Чому Open Banking – це не просто API

Попри зовнішню простоту концепції, технологічна трансформація залишається складною. Одним з головних викликів для банків є легасі-системи. Більшість українських банків досі працюють на рішеннях, створених 10-20 років тому. Інтеграція API поверх таких систем часто створює «інтеграційні шари», які ускладнюють масштабування.

Друга перешкода – це безпека та управління згодами (consent management). Open Banking неможливий без чіткої моделі управління доступом до даних клієнта. Це означає новий рівень криптографії, логування та контролю транзакцій.

Крім того, труднощі виникають з обробкою в реальному часі (real-time processing). Бізнес-клієнти очікують не просто доступу до даних, а миттєвої реакції систем: платежі, кредитні рішення, аналітика мають працювати без затримок.

Ще один момент – стандартизація API. Відсутність єдиного технічного стандарту на ринку України ускладнює масштабну взаємодію між банками та провайдерами фінтех рішень.

Новий шар екосистеми: фінтех як інтегратор

Окремий тренд – поява компаній-інтеграторів, які не є банками, але об’єднують банківські API в єдині бізнес-рішення. Саме тут формується новий рівень конкуренції: не «банк проти банку», а «екосистема проти екосистеми».

У цій моделі критичним стає не лише доступ до даних, а й здатність швидко будувати фінансові продукти поверх інфраструктури банків. На цьому тлі окрему нішу займають фінтех-рішення, які виступають інтеграційним шаром між банками та бізнесом, забезпечуючи безшовний обмін даними, платежами та цифровими сервісами.

Зокрема, PayForce, який працює не як класичний фінтех-продукт, а як технологічна платформа для банківської індустрії. Компанія є лідером з розробки програмного забезпечення для банків та бізнесу а семе, онлайн-банкінг, дистанційна ідентифікація клієнтів, платіжні сервіси, електронні гаманці та інтеграційні рішення для підключення зовнішніх платформ. Фактично йдеться про повноцінний технологічний стек. 

У контексті Open Banking це добре видно на практиці. Перехід до відкритих фінансових даних – це не про «відкрити API», як іноді спрощують, а про те, що банк фактично перебудовує свою внутрішню архітектуру. Треба одночасно тримати під контролем доступ до даних, дозволи клієнтів, стабільність транзакцій. Для багатьох установ це означає не точкові зміни, а доволі довгу і складну модернізацію. 

На цьому тлі й з’являються інтегратори на кшталт PayForce. Їх не варто сприймати як заміну банку або ще один сервіс поверх нього. Швидше, це технічний інтегратор, який дозволяє банку взагалі рухатися в бік відкритої моделі. Фактично йдеться про інтеграцію між старими банківськими системами і новою API-логікою, де сервіси вже не живуть окремо, а підключаються як частини єдиної екосистеми. 

Такі компанії як PayForce забезпечують, готовність банку до реального Open Banking, чи залишиться на рівні формального переходу. І це вже не технічне питання, а питання швидкості та результату всієї трансформації. 

Що зміниться для бізнесу

Найбільший ефект від Open Banking проявляється саме в корпоративному сегменті. Для бізнес-клієнтів це означає автоматизовану агрегацію рахунків з різних банків, доступ до cash-flow аналітики в реальному часі, швидше кредитування на основі реальних транзакційних даних, інтеграцію банківських сервісів напряму в ERP-системи та бухгалтерські програми, а також суттєве зниження вартості операцій завдяки відсутності ручних процесів. Фактично банк перестає бути окремим інтерфейсом і стає важливою частиною автоматизації бізнес процесів та ДБО.

Ці зміни не є далеким майбутнім. 2026 рік став точкою переходу Open Banking від експериментів до масового впровадження. Нормативне регулювання ринку, посилення конкуренції з боку фінтех-компаній, зростаючий попит бізнесу на інтегровані рішення та постійний тиск на зниження витрат – усі ці фактори зійшлися саме цього року. 

Таким чином, український Open Banking вже сьогодні визначає нову конкуренцію архітектур. Банки, які встигли перебудувати свої системи під API-економіку, переходять у роль повноцінних платформ. Ті, хто відстає, ризикують залишитися лише «рахунковими провайдерами» без доданої вартості. І саме корпоративний сегмент стане першим, хто відчує цю трансформацію не в презентаціях, а в щоденних бізнес процес процесах.